Знищення дронів ЗСУ тактики Першої світової

Олександр Павленко
Автор:
Олександр Павленко - Репортер локальних новин
4 хв читання

Вранці спостерігаю з вікна свого будинку на Салтівці, як наші хлопці збивають ворожий дрон. Спочатку чую кулеметну чергу, потім — вибух у повітрі. Це вже третій за тиждень такий випадок у нашому районі. Здавалося б, що спільного між сучасною війною дронів і боями часів Першої світової? Як виявилося — дуже багато.

Повернення до тактик минулого

За даними The Wall Street Journal, українські військові використовують модифіковану тактику, яку вперше застосували понад сто років тому. Наші захисники повернули до життя методи, що використовувалися ще для боротьби з аеропланами на початку ХХ століття.

“Коли технології змінюються, але проблема залишається тією самою, часто найкращі рішення знаходяться в минулому,” — розповів мені полковник Ігор Степаненко, військовий експерт з протиповітряної оборони.

Як зазначає американське видання, українські військові розгорнули мережу спостережних постів, які відстежують наближення ворожих дронів та передають координати артилерійським підрозділам. Ця система нагадує ланцюжки спостерігачів часів Першої світової, які попереджали про наближення ворожої авіації.

Система протидронової оборони

“Найбільша проблема з дронами — їх важко помітити та збити. Але маємо ефективне рішення — густу мережу спостерігачів та стрільців, розташованих на різних висотах,” — ділиться командир підрозділу протидронової оборони Максим (позивний “Вовк”), з яким ми зустрілися під час мого відрядження до прикордонних позицій минулого тижня.

За словами військових, основними інструментами боротьби з ворожими дронами стали кулемети, автоматичні гранатомети та легкі зенітні установки. Саме ця зброя, розташована на спеціальних платформах, дозволяє створити своєрідну “стіну вогню” на шляху ворожих безпілотників.

Цікаво, що схожу тактику використовували британці та французи в 1914-1918 роках, коли створювали “загороджувальний вогонь” для боротьби з німецькими повітряними розвідниками та бомбардувальниками.

Поєднання традицій і сучасності

Сергій, оператор станції радіоелектронної боротьби з Харкова, розповів мені, що поєднання “дідівських” методів із сучасними технологіями дає найкращий результат: “Ми використовуємо сучасні засоби виявлення, а потім працюємо старими добрими кулеметами. Навіщо ракету за мільйон доларів витрачати на дрон, який коштує кілька тисяч?”

За даними з фронту, українські захисники збивають до 80% ворожих дронів-камікадзе на підльоті до цілей. Ця статистика вражає, особливо враховуючи обмежені ресурси нашої армії порівняно з агресором.

Волонтерська допомога

Волонтер Олександр Гуменюк, який займається постачанням протидронових систем для військових, підтвердив ефективність такого підходу: “Часто найпростіші рішення працюють найкраще. Наші хлопці вже навчилися визначати звук ворожого дрона серед інших шумів бою, і це дає критичні секунди для реакції.”

Участь цивільного населення

Мешканці прифронтових районів Харкова також долучаються до системи виявлення ворожих безпілотників. Як розповіла мені Ірина, жителька Північної Салтівки: “У нас у дворі є спеціальний чат, куди повідомляємо, якщо бачимо або чуємо дрон. Так і виживаємо — гуртом.”

Однак, попри ефективність таких методів, військові експерти зазначають необхідність подальшого розвитку технологій боротьби з безпілотниками. “Противник також не стоїть на місці. Їхні дрони стають тихішими, швидшими, з більшою дальністю польоту,” — коментує Олексій Павленко, аналітик з військових технологій.

Міські заходи безпеки

Міська влада Харкова також працює над системою протидронового захисту. За словами представника департаменту безпеки міської ради, у місті встановлюється додаткове обладнання для виявлення та нейтралізації ворожих безпілотників.

Історичні паралелі

Ця війна доводить, що часом найефективніші рішення знаходяться не в майбутньому, а в минулому. Харків’яни, як і все українське суспільство, швидко адаптуються до нових загроз, знаходячи відповіді в історії військового мистецтва та поєднуючи їх із сучасними технологіями.

Історія зробила коло — і методи столітньої давнини знову рятують життя наших людей. Як показує практика, найкраща інновація — це часто добре забуте старе, переосмислене в нових умовах.

Поділитися цією статтею
Репортер локальних новин
Стежити:
Олександр — харків’янин з характером Салтівки. Він починав як вуличний репортер для студентського видання, а сьогодні — один із головних голосів місцевих новин у KharkivNews Today. Випускник факультету журналістики ХНУ, активно працював у міських ЗМІ, робив польові репортажі з мітингів, аварій, реконструкцій районів, роботи волонтерів. Олександр вміє бачити значуще в буденному — саме тому його читають жителі різних куточків Харкова. Він пише про зміни, які відчуваються прямо у дворах, транспорті, школах, лікарнях — там, де формується реальне міське життя.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *