Вчора електронна петиція щодо заборони ввезення та розповсюдження російськомовних книг в Україні зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Документ був опублікований на сайті президента України і буквально в останній день збору підписів досяг потрібного порогу для розгляду.
Зміст петиції
Автор петиції пропонує заборонити ввезення, друк та поширення книг російською мовою незалежно від країни походження. На його думку, це допоможе зменшити вплив російської культури на українців та сприятиме розвитку української мови.
“Навіть після десяти років війни ми продовжуємо бачити переповнені полиці з книгами мовою агресора. Це негативно впливає на формування національної свідомості, особливо серед молоді,” – зазначено в тексті петиції.
Суспільна дискусія
Документ викликав бурхливу дискусію в суспільстві. Прихильники ініціативи вказують на необхідність дерусифікації культурного простору України, особливо в умовах повномасштабної війни. Противники ж наголошують на важливості свободи слова та проблемах, з якими стикнуться російськомовні автори з України.
“Я підтримую петицію, бо вважаю, що настав час повністю відмовитися від культурних продуктів країни-агресора. Це питання не лише мови, а й безпеки,” – поділилася своєю думкою харків’янка Олена Петренко, викладачка української мови.
Водночас директор однієї з харківських книгарень Віталій Кравченко висловлює занепокоєння: “У нас багато клієнтів, які читають українською, але купують і книги російською, особливо наукову літературу. Повна заборона може створити проблеми і для читачів, і для книжкового бізнесу.”
Поточне законодавство
Варто зазначити, що в Україні вже діють обмеження щодо імпорту книжкової продукції з Росії та Білорусі. Згідно з чинним законодавством, ввезення книг з цих країн заборонено, але російськомовні видання з інших держав, а також надруковані в Україні, залишаються доступними.
Експертна оцінка
Експерти у сфері культури відзначають складність питання. “З одного боку, ми маємо право захищати свій інформаційний простір, з іншого – важливо не створити вакуум, особливо в науковій та технічній літературі. Потрібно розробити механізми, які дозволять збалансувати ці інтереси,” – коментує Марина Ковальчук, культурологиня та дослідниця книжкового ринку України.
Процедура розгляду
Згідно з правилами, тепер президент України має розглянути петицію та надати офіційну відповідь. Втім, сам факт розгляду не означає автоматичного впровадження запропонованих змін. Для цього потрібне розроблення відповідного законопроєкту та його ухвалення Верховною Радою.
Ситуація в Харкові
У Харкові, де традиційно була поширена російська мова, ставлення до ініціативи особливо неоднозначне. “Наше місто пережило жахливі обстріли з боку Росії, і багато людей свідомо переходять на українську. Але заборони – не завжди найкращий шлях. Важливіше підтримувати якісні переклади та видання українською,” – зауважує Ігор Савченко, місцевий активіст.
Реакція в соціальних мережах
Тема заборони російськомовних книг активно обговорюється і в соціальних мережах. Серед коментарів можна знайти як палку підтримку, так і різку критику. Багато харків’ян вказують на необхідність розвитку україномовного книговидання, збільшення тиражів та доступності українських книг.
“Я вже кілька років читаю виключно українською, і пропозиція на ринку значно зросла. Але деякі наукові праці досі доступні лише російською. Перш ніж забороняти, треба створити альтернативу,” – ділиться думкою Олександр Ткаченко, інженер з Харкова.
Перспективи
Наразі залишається відкритим питання, чи призведе петиція до реальних законодавчих змін та як такі зміни вплинуть на культурний простір України. Очевидно одне: дискусія щодо мовної політики в Україні триває, і книжковий ринок є важливою частиною цього процесу.
