Минулого тижня я слухав подкаст «Так можна було», де Юлія Ткач розмовляла з Тетяною Сахарук із Глобального договору ООН в Україні. Тема здавалася далекою від повсякденного життя, але чим більше я вслухався, тим більше розумів: це стосується кожного з нас. Бо ESG — це не просто три літери, а спосіб, яким працює бізнес. І саме від цього залежить, чи отримаємо ми кращі робочі місця, чистіше повітря та справедливі умови праці.
Сьогодні українські компанії стоять перед вибором. Впроваджувати ESG-принципи чи залишитися осторонь. Але це вже не питання моди. Це питання виживання на ринку. І ось чому.
Що таке ESG і чому це важливо
ESG розшифровується як Environmental, Social, Governance. По-простому: довкілля, соціальна відповідальність та управління. Тетяна Сахарук називає це гігієною бізнесу. Якщо компанія хоче працювати довго, вона має думати про всі три складові. Не для галочки, а по-справжньому.
Дослідження показало цікаву річ. Близько шістдесяти відсотків українських підприємців уже стикаються з принципами управління, бо від цього залежать інвестиції та кредити. Банки й фонди все частіше питають не тільки про прибутки. Вони цікавляться, як компанія ставиться до працівників, чи рахує вона викиди вуглецю, чи є прозорість у прийнятті рішень.
Практичні виклики впровадження
Роль керівництва та команди
Одне питання турбує багатьох. Чи достатньо, якщо керівник просто захоче змін? Відповідь проста: ні. Бажання топменеджера — це добре, але цього замало. Потрібні люди, які знають, як рахувати викиди парникових газів, як формувати звітність, як інтегрувати нові підходи у щоденну роботу. Без команди керівник просто не встигне все зробити сам.
З чого почати
Розмова у подкасті торкнулася практичних викликів. Компанія хоче впровадити ESG? Спершу треба зрозуміти, де вона зараз. Аудитори радять: проведіть аудит власної діяльності. Це може зайняти навіть рік. Але без цього неможливо зрозуміти, що працює, а що потребує змін. Тільки тоді з’являється чітка карта руху вперед.
Кліматичний акселератор в Україні
У України є свій кліматичний акселератор. Ця програма стартувала у світі раніше, але Україна приєдналася у дві тисячі двадцять другому. На початку повномасштабної війни. Тоді здавалося: який ESG, коли бізнес думає про виживання? Але компанії несподівано відгукнулися. Вони сказали, що програма допомагає їм зосередитися на цілях, дає відчуття стабільності серед хаосу.
Перший набір зібрав дванадцять організацій. Сьогодні у програмі беруть участь і великі компанії, і малий бізнес. Приблизно порівну. Новий набір цього року триватиме до тридцятого квітня. Програма навчає, як встановлювати кліматичні цілі, як рахувати викиди за різними рівнями, як працювати з постачальниками. Учасники слухають міжнародних експертів, зустрічаються в Україні, діляться досвідом.
Результати програми
Показник успіху простий. Компанії повертаються. П’ята хвиля акселератора, а ті самі фірми відправляють нових співробітників. Одна компанія цього року відправила вісім людей, хоча сертифікати отримали лише двоє. Для них знання виявилися важливішими за папірці.
Зв’язок з фінансуванням
Чи допомагає акселератор залучати гроші? Так. ЄБРР відкрито каже: без ESG-підходу компанія не отримає фінансування. Міжнародні фонди інтегрували такі критерії у свої процеси. Це вже не побажання, а вимога.
Проблема грінвошингу
Виникає питання про грінвошинг. Коли компанія декларує одне, а робить інше. Тетяна Сахарук пояснює: частіше проблема не в обмані, а в неповному розумінні. Компанія реалізує один екологічний проєкт, активно комунікує про нього, але забуває про соціальні та управлінські аспекти. Саме тому потрібна освіта. Глобальний договір ООН в Україні створює школу ESG триста шістдесят градусів. Велика освітня програма, де працюють майже сто експертів із різних секторів.
ESG під час війни
Чому під час війни компанії цікавляться цими принципами? Дві причини. Перша: свідомість лідерів. Друга: вимоги європейського законодавства. Якщо український бізнес не розуміє цих стандартів, його не сприйматимуть як партнера в Європі.
Соціальний напрямок як найскладніший
Який напрямок найскладніший зараз? Соціальний. Бо він стосується людей. Жоден бізнес не може існувати без працівників. Сьогодні компанії активно підтримують ветеранів, їхні родини, працюють із ментальним здоров’ям. Україна формує власний досвід, який може бути цінним для всього світу.
Євроінтеграція та ESG
Євроінтеграція пронизана ESG-принципами. Міністерства економіки, довкілля, енергетики готувалися до переговорів за ключовими розділами. Величезний обсяг документів показує, як наше законодавство співвідноситься з європейським. І що треба змінити для вступу до ЄС.
ESG vs КСВ
Важливо розрізняти ESG та корпоративну соціальну відповідальність. КСВ — це окремі добрі справи. ESG — системна модель управління бізнесом. Це включає довкіллєві стандарти, соціальні принципи, прозоре управління. Без цього сьогодні важко розраховувати на інвестиції.
Тетяна Сахарук каже: ESG — це еволюція КСВ. І я їй вірю. Це не тимчасова мода, а майбутнє бізнесу. Компанії, які зрозуміють це зараз, матимуть перевагу. Вони отримають доступ до фінансування, кращих партнерів, кваліфікованіших працівників.
Погляд у майбутнє
Для мене як журналіста важливо бачити, як абстрактні поняття стають реальністю. Як компанія з Харкова, Києва чи Львова впроваджує нові підходи. Як змінюється ставлення до навколишнього середовища, до працівників, до прозорості рішень.
Впровадження ESG в Україні — це виклик. Але й величезна можливість. Можливість стати частиною глобального ринку на рівних умовах. Можливість показати, що український бізнес готовий до змін навіть у найскладніших обставинах. Можливість створити компанії, в яких люди хочуть працювати, а інвестори готові вкладати гроші.
Я спостерігатиму, як розвиватиметься ця історія. І обов’язково розповім про компанії, які роблять реальні кроки. Не для звітів, а для справжніх змін. Бо саме такі історії формують майбутнє нашого міста та всієї країни.
