Спротив Вовчанськ Харківщина: 565 днів під атакою окупантів
Вовчанськ – невелике місто на Харківщині, всього за 5 кілометрів від російського кордону. Колись тут жили звичайним життям понад 17 тисяч людей. Сьогодні це один із найгарячіших напрямків Харківської області, де вже 565 днів місцеві мешканці та українські військові тримають оборону від російських загарбників.
Місто, яке стало символом незламності прикордоння, пережило окупацію на початку повномасштабного вторгнення і вже понад півтора року живе під постійними обстрілами та спробами повторного захоплення.
“Вони не припиняють спроби захопити Вовчанськ з перших днів війни. Для них це принципово важливо, бо місто – ворота до Харкова”, – розповідає Андрій Ковальчук, військовий із 92-ї бригади, який боронить північні рубежі Харківщини.
Історія окупації та визволення
Вовчанськ пережив місяць окупації на початку повномасштабного вторгнення, був визволений під час вересневого контрнаступу 2022 року. Але з того часу місто практично щодня зазнає артилерійських і авіаційних ударів.
“Місто перетворилось на руїни. Більшість будівель пошкоджено або зруйновано вщент. Але наші позиції міцні“, – додає військовий.
За словами Олега Синєгубова, голови Харківської ОВА, окупанти продовжують тактику “випаленої землі”, намагаючись зруйнувати цивільну інфраструктуру та зламати дух спротиву місцевих.
Цивільне населення
“У Вовчанську залишаються цивільні. Хоч ми постійно закликаємо до евакуації, частина людей відмовляється покидати домівки. Багато хто повертається, щойно обстріли трохи вщухають”, – пояснює Марина Борисенко з місцевого волонтерського центру.
За її словами, у місті залишається близько 1200 цивільних. Це переважно люди похилого віку, які не хочуть покидати свої домівки попри смертельну небезпеку.
“Мені 78 років. Куди я поїду? Тут моя хата, мій садок. Я тут народилася і помру тут”, – ділиться Галина Петрівна, місцева мешканка, яка попри обстріли продовжує доглядати за своїм городом.
Військова ситуація
Військові розповідають, що останні місяці були особливо напруженими. Ворог регулярно кидає в бій нові підрозділи, намагаючись прорвати оборону, але наші захисники успішно відбивають ці спроби.
“Вони йдуть хвилями. Іноді по кілька атак за день. Використовують авіацію, артилерію, танки. Але ми тримаємося. За кожен метр Вовчанська вони платять дуже високу ціну”, – розповідає командир підрозділу з позивним “Яструб”.
Гуманітарна ситуація
Вражає, що попри війну, у місті намагається функціонувати критична інфраструктура. Волонтери доставляють гуманітарну допомогу, працюють мобільні бригади медиків, які допомагають тим, хто не може евакуюватися.
“Ми привозимо воду, їжу, ліки. Коли нема обстрілів, у людей є можливість отримати медичну допомогу. Найскладніше з електрикою та опаленням – мережі пошкоджені”, – розповідає Олексій, водій волонтерської бригади.
З наближенням зими стає все складніше. Зруйновані будинки, відсутність опалення, проблеми з водопостачанням створюють надзвичайно складні умови для виживання цивільного населення.
Стійкість місцевих жителів
Але історія Вовчанська – це не лише історія руйнувань. Це історія неймовірної стійкості людей, які попри всі випробування не втрачають віри. Місцеві розповідають, що у місті вже навіть сформувалася своєрідна “культура виживання” під обстрілами.
“Ми знаємо всі підвали в районі. У кожного є тривожна валіза. Коли чуємо, що летить, вже автоматично ховаємося. Навчилися розрізняти звуки різних снарядів”, – розповідає Микола, який залишається в місті, щоб доглядати за старенькою матір’ю.
Евакуація та підтримка
Місцева влада, військова адміністрація та волонтери роблять усе можливе, щоб допомогти тим, хто залишається у Вовчанську, але ситуація залишається критичною.
“Ми постійно проводимо евакуацію. Хто хоче виїхати – має таку можливість. Забезпечуємо транспорт, розміщення в більш безпечних районах області”, – зазначає представник військової адміністрації.
Стратегічне значення
Тим часом, українські військові продовжують тримати оборону. Вони розуміють стратегічну важливість цієї ділянки фронту і ціну, яку доведеться заплатити, якщо ворог просунеться далі.
“Вовчанськ – це щит Харкова. Доки ми тримаємо цей напрямок, ворог не зможе підійти до обласного центру. Тому ми стоїмо тут насмерть”, – підкреслює один із командирів.
565 днів – це понад півтора року героїчного спротиву. Пошкоджене, але нескорене місто продовжує бути символом українського опору на Харківщині, демонструючи всьому світу, що значить справжня стійкість.
