Сьогодні в редакцію прийшов лист від харків’янки Олени, 34-річної проєктної менеджерки. “Останні пів року відчуваю, що ходжу на роботу як на каторгу. Хоча раніше моя посада була мрією! Замість радості — тільки втома й роздратування. Це професійне вигорання? Як повернути любов до роботи?” Це питання змусило нас глибше розібратися в проблемі, з якою, за даними опитування серед харків’ян, стикається майже 40% працівників нашого міста.
Проблема професійного вигорання стала особливо гострою для харків’ян після двох років повномасштабної війни. Раніше ми втомлювалися від роботи, а тепер втомлюємося ще й від постійного стресу, тривоги та невизначеності.
“Професійне вигорання — це синдром, який розвивається на фоні хронічного стресу та призводить до виснаження емоційних і особистісних ресурсів людини”, — пояснює Марина Ковальчук, психологиня Харківського центру психологічної підтримки. “Важливо розуміти, що це не просто втома, яку можна подолати вихідними. Це системна проблема, яка потребує комплексного підходу”.
Чому зникає мотивація?
Аби краще зрозуміти причини вигорання, ми поспілкувалися з харків’янами, які пережили цей стан.
Сергій, ІТ-спеціаліст, ділиться: “Спочатку я просто перестав отримувати задоволення від задач, які раніше здавалися цікавими. Потім з’явилася постійна втома. Апатія поширилася на все життя — мені стало важко спілкуватися з друзями, займатися хобі”.
За словами Ірини Петренко, HR-директорки компанії “Харків Інновейшн”, найчастіше вигорання виникає через:
– Надмірне навантаження та брак ресурсів
– Відсутність визнання та винагороди за працю
– Конфлікти цінностей між працівником і компанією
– Недостатня автономія в прийнятті рішень
– Постійне перебування в стресовому середовищі
“Особливість харківського бізнес-середовища в тому, що багато працівників відчувають додатковий тиск через близькість до лінії фронту. Наша компанія частково перемістилася до Львова, частково — працює в Харкові. Розділені команди, постійна адаптація до нових умов — все це додаткові фактори стресу”, — зазначає Ірина.
Як розпізнати перші ознаки?
Олег Мартиненко, лікар-невролог клініки “Харків-Медик”, радить звертати увагу на такі симптоми:
“Фізичні прояви: хронічна втома, порушення сну, часті головні болі, проблеми з імунітетом. Емоційні ознаки: дратівливість, почуття безпорадності, тривожність, депресивні стани. Когнітивні зміни: труднощі з концентрацією, зниження продуктивності, забудькуватість”.
Особливо важливо звернути увагу на зміну ставлення до роботи. Валентина, вчителька харківської гімназії №47, розповідає: “Я зрозуміла, що щось не так, коли перестала готуватися до уроків з колишнім ентузіазмом. Почала уникати спілкування з колегами, стала дратівливою з учнями. Найгірше — з’явилася байдужість до результатів моєї праці”.
Практичні поради: як повернути мотивацію
Марина Ковальчук пропонує кілька дієвих стратегій, які допомогли багатьом харків’янам:
1. Переоцініть свої цінності
“Запитайте себе: що для вас справді важливо в роботі? Які завдання дають відчуття реалізації? Можливо, ваші пріоритети змінилися, і варто переглянути свою роль”.
2. Встановіть чіткі межі
“Навчіться говорити ‘ні’, коли навантаження стає надмірним. Визначте години роботи і дотримуйтесь їх. У Харкові, де багато хто працює віддалено через безпекову ситуацію, це особливо важливо”.
3. Знайдіть нові виклики
Андрій, який працює архітектором у “Харківпроекті”, поділився: “Коли я відчув перші ознаки вигорання, попросив керівника дати мені новий проєкт, який би вимагав інших навичок. Це було як ковток свіжого повітря!”
4. Створіть систему підтримки
“Регулярно спілкуйтеся з колегами, обмінюйтесь досвідом та емоціями. У Харкові діє кілька професійних спільнот, де можна знайти однодумців”, — радить Тетяна Василенко, засновниця коворкінгу “Простір Х”.
5. Практикуйте самодогляд
“Щоденні ритуали, які наповнюють енергією, вкрай важливі. Для когось це ранкова пробіжка в парку Горького, для інших — медитація чи хобі. Головне — робити це регулярно”, — підкреслює психологиня.
Що може зробити роботодавець?
Ірина Петренко ділиться досвідом своєї компанії: “Ми впровадили щоквартальні ‘дні ментального здоров’я’, коли офіс перетворюється на простір для саморозвитку. Запрошуємо психологів, проводимо тренінги з управління стресом, організовуємо спортивні активності”.
Інші ефективні практики харківських компаній:
– Гнучкий графік роботи
– Додаткові дні відпочинку
– Регулярний фідбек та визнання заслуг
– Програми медичного страхування з психологічною підтримкою
– Створення комфортного робочого простору
Коли потрібна професійна допомога?
“Якщо відчуття виснаження не минає попри ваші зусилля, варто звернутися до фахівця”, — наголошує Олег Мартиненко. “У Харкові працює декілька центрів психологічної підтримки, де можна отримати професійну допомогу”.
Центр психічного здоров’я при Харківській обласній клінічній лікарні пропонує безкоштовні консультації для тих, хто страждає від вигорання. Також у місті діють приватні психологічні кабінети та онлайн-сервіси підтримки.
“Важливо пам’ятати, що звернення по допомогу — це прояв сили, а не слабкості”, — підкреслює Марина Ковальчук.
***
Професійне вигорання — це не вирок, а сигнал, що щось у вашому житті потребує змін. Для харків’ян, які щодня проявляють неймовірну стійкість в умовах війни, особливо важливо берегти свої ресурси. Адже наше місто сильне саме завдяки енергії та натхненню його мешканців.
Якщо ви відчуваєте ознаки вигорання, не ігноруйте їх. Зробіть паузу, переоцініть пріоритети і не бійтеся просити про підтримку. Пам’ятайте, що вміння відновлюватися — це не менш важлива професійна навичка, ніж ваша основна спеціалізація.
