Фонд державного майна України нарешті знайшов покупця на харківську Енергосталь. Ціна об’єкта під час аукціону зросла з 1,3 мільйона до понад 50 мільйонів гривень. Це справжній прорив для нашого міста, особливо якщо згадати, що раніше завод майже пішов з молотка за копійки.
Учора я побував на території підприємства, і чесно скажу – враження суперечливі. Колись потужне виробництво сьогодні схоже на декорації для постапокаліптичного фільму: напівпорожні цехи, застаріле обладнання, і тиша, яка аж ріже вуха. Навіть не віриться, що колись тут вирувало життя.
“Це було одне з найпотужніших підприємств регіону. Тут працювали цілими династіями, а зарплатня дозволяла жити, а не виживати”, – розповів мені Віктор Петрович, колишній інженер заводу, якого я зустрів біля прохідної.
Результати аукціону
За інформацією Фонду держмайна, переможцем аукціону стало ТОВ “Еко-Рециклінг”. Компанія запропонувала 50,4 мільйона гривень за 100% акцій ПрАТ “Харківський електротехнічний завод “Енергосталь”. Початкова ціна становила лише 1,3 мільйона гривень – сума, за яку в Харкові сьогодні можна купити хіба що однокімнатну квартиру на Салтівці.
“Історія з продажем Енергосталі – це яскравий приклад, як має працювати справжня конкурентна приватизація”, – зазначив під час брифінгу Віталій Кова, представник Фонду держмайна у Харківській області. “Завдяки прозорому аукціону вартість об’єкта виросла у 40 разів“.
У торгах брали участь шість учасників, що вже говорить про високу зацікавленість бізнесу. Раніше Енергосталь намагалися продати щонайменше тричі, але безуспішно. Проблема була у відсутності реальної конкуренції.
Історія підприємства
Наш завод спеціалізувався на виготовленні електротермічного обладнання, устаткування газоочищення та комплексних електроприводів. Колись продукція підприємства була затребувана не лише в Україні, але й за кордоном.
За словами економічного експерта Олени Захарченко, подібні кейси свідчать про поступове відновлення інвестиційного клімату: “Незважаючи на складні умови воєнного часу, інвестори готові вкладати кошти в українські підприємства. Це добрий знак для Харкова, який має потужний промисловий потенціал”.
Плани на майбутнє
Цікаво, що новий власник уже заявив про плани модернізації виробництва та створення нових робочих місць. Для Харкова, де багато промислових підприємств простоюють, це може стати значним поштовхом для економічного відновлення.
“Приватизація – це не просто зміна власника. Це шанс на друге життя для підприємства”, – зауважив Михайло Рибаков, голова Харківської асоціації промисловців. “Головне, щоб новий власник дотримався своїх зобов’язань щодо збереження робочих місць та модернізації виробництва”.
Умови аукціону
За умовами аукціону, покупець має зберегти основний напрямок діяльності заводу протягом щонайменше п’яти років та погасити наявну заборгованість перед працівниками. А вона, за моїми джерелами, становить близько трьох мільйонів гривень.
Реакція громадськості
Проходячи вулицями біля заводу, я запитав кількох місцевих мешканців про їхнє ставлення до цієї новини.
“Я тут живу все життя, і пам’ятаю часи, коли на прохідній було не протиснутися”, – розповіла Ганна Степанівна, пенсіонерка. “Якщо завод оживе – це буде справжнє диво. Молодь зараз не має куди йти працювати”.
Для Харкова успішна приватизація підприємств особливо важлива. Наше місто завжди було промисловим центром, і відновлення роботи заводів означає не просто економічне зростання, а й повернення до нашої справжньої ідентичності.
Занепокоєння
Однак не всі поділяють оптимізм. Профспілковий активіст Сергій Глуховцев висловив занепокоєння: “Ми вже бачили приватизації, які закінчувалися банкрутством та розпродажем активів. Працівники мають отримати гарантії працевлаштування та гідні умови праці”.
Фонд держмайна обіцяє ретельно контролювати виконання інвестиційних зобов’язань новим власником. Проте, як показує практика, після зміни власника такий контроль часто слабшає.
Знаково, що приватизація Енергосталі відбулася саме зараз, коли Харків поступово оговтується від складних часів. Можливо, ми стаємо свідками початку нової індустріальної епохи для нашого міста – такої, де старі заводи отримують нове життя, а харків’яни – нові можливості для працевлаштування та розвитку.
