Ранок у Харкові починається з традиційного ритуалу — перевірки наявності газу в конфорці. Це вже стало звичкою для багатьох містян, особливо після останніх повідомлень про можливі перебої газопостачання цієї зими. На кухні моєї сусідки Марини з Салтівки тепер завжди стоїть електрочайник і маленька електроплитка — “про всяк випадок”, як вона каже.
Масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру України призвели до серйозних викликів для всієї країни, але для Харкова, розташованого всього за 30 км від кордону з країною-агресором, ситуація набуває особливої гостроти. Наше місто, яке щодня відчуває подих війни, зустрічає холоди з тривогою за тепло у домівках.
“Ситуація критична, але контрольована”, — так охарактеризував стан газопостачання Харкова Ігор Терехов, міський голова, під час останньої наради з питань підготовки до опалювального сезону. За його словами, місто активно готується до різних сценаріїв, включаючи повне відключення газу.
Реальні загрози для харків’ян
“Це вже не просто теоретична загроза”, — пояснює Олена Вербицька, експертка з енергетичних питань Харківського аналітичного центру. — “Пошкодження газової інфраструктури внаслідок ракетних ударів має кумулятивний ефект. Кожна нова атака погіршує загальний стан системи”.
За даними “Харківміськгазу“, понад 40% газорозподільчих мереж міста зазнали пошкоджень різного ступеня. Бригади ремонтників працюють цілодобово, часто під обстрілами, щоб підтримувати систему в робочому стані.
Василь Петренко, майстер аварійної служби, розповідає: “Буває, тільки полагодили трубу на Північній Салтівці, а за годину прилітає знову, і все починай спочатку. Але ми розуміємо — без нашої роботи місто просто замерзне”.
Як готуються харків’яни
У під’їздах багатоповерхівок з’явились оголошення з порадами щодо економії газу та підготовки до можливих відключень. Люди діляться інформацією через групи в месенджерах, розповідають про альтернативні способи опалення, готування їжі.
Вулиці Харкова заповнені містянами, які запасаються електроприладами. У магазинах побутової техніки на Героїв Праці та в ТРЦ “Французький бульвар” помітно зросли продажі електроплиток, обігрівачів та генераторів.
“За останній місяць продажі електроплиток зросли втричі”, — ділиться Андрій Коваленко, менеджер одного з магазинів електроніки. — “Люди беруть не найдорожчі моделі, але надійні. Багато хто купує і про запас — для родичів чи сусідів”.
Марія Степанівна, пенсіонерка з проспекту Науки, показує свій “набір виживання”: “Маю тепер два обігрівачі, електроплитку, термос великий і запас свічок. Пережила 41-й рік, переживу і це. Головне — щоб електрика була”.
Що робить місто для вирішення проблеми
Міська влада впроваджує кілька стратегій для мінімізації наслідків можливих відключень газу. За словами заступника міського голови Євгена Водовозова, створено спеціальний штаб, який координує підготовку до опалювального сезону.
“Ми розгортаємо мережу “Пунктів незламності” з 500 локацій. Кожен такий пункт буде обладнано джерелами автономного живлення, буде забезпечено теплом, питною водою та можливістю зарядити мобільні пристрої”, — зазначає посадовець.
Комунальні служби активно встановлюють альтернативні джерела опалення у критично важливих об’єктах — лікарнях, школах, дитячих садочках. У міській дитячій лікарні №16 вже змонтовано твердопаливні котли, які зможуть працювати навіть за повної відсутності газу.
Головний інженер КП “Харківські теплові мережі” Андрій Рогожин пояснює: “Ми готуємося до найгіршого сценарію, але робимо все, щоб він не настав. Розробили схему часткового підтримання тиску в системі навіть при мінімальних обсягах газу”.
Як допомогти собі та сусідам
“Найважливіше зараз — це взаємодопомога та інформування”, — вважає Тарас Шевченко, координатор волонтерської ініціативи “Теплий Харків”. — “Ми створили детальні інструкції для мешканців кожного району, враховуючи особливості забудови та інфраструктури”.
Волонтери проводять практичні семінари з енергозбереження та альтернативного опалення в районних бібліотеках та школах. Особливу увагу приділяють допомозі літнім людям та сім’ям з маленькими дітьми.
Вероніка Середа, соціальний працівник із Салтівського району, розповідає: “Ми формуємо списки людей, які потребуватимуть додаткової допомоги. Важливо, щоб ніхто не залишився сам на сам з проблемою”.
Що кажуть експерти
“Ситуація складна, але керована”, — запевняє Михайло Гончаренко, фахівець з енергетичної безпеки. — “Критично важливо, щоб кожен харків’янин усвідомлював серйозність ситуації та був готовий до можливих обмежень, але без паніки”.
За словами експертів, у найскладнішому становищі опиняться багатоповерхівки, де використовується централізоване газове опалення. Мешканцям приватного сектора легше адаптуватися, встановивши альтернативні системи опалення.
“Найбільша проблема — це не технічні можливості, а координація дій усіх служб та інформування населення”, — вважає Олександр Крамаренко, енергетичний аудитор. — “Харків має унікальний досвід виживання в складних умовах, і це наша перевага”.
Як діяти вже зараз
Щоб підготуватися до можливих перебоїв з газопостачанням, фахівці радять:
1. Підготувати альтернативні прилади для приготування їжі (електроплитки, мультиварки).
2. Утеплити вікна та двері для збереження тепла.
3. Придбати обігрівачі, але використовувати їх раціонально, щоб уникнути перевантаження електромережі.
4. Мати запас теплого одягу та ковдр.
5. Домовитися з сусідами про взаємодопомогу.
Міська влада обіцяє регулярно інформувати жителів про ситуацію через офіційні канали. Створено спеціальну гарячу лінію, де харків’яни можуть отримати консультацію щодо підготовки до зими.
Харків, як завжди, готується до викликів з характерною для нього рішучістю. “Ми не перший рік живемо в режимі постійної адаптації”, — каже водій тролейбуса Микола з депо на Салтівці. — “Головне — триматися разом. Разом тепліше і в прямому, і в переносному сенсі”.
