ISW: Російські авіаудари по Україні 2024 посилюються, страждають цивільні
Російські повітряні атаки на українські міста демонструють тривожну тенденцію до посилення — таким є головний висновок останнього звіту Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики зазначають, що ці удари мають системний характер і націлені здебільшого на цивільну інфраструктуру, а не військові об’єкти.
“За останні два тижні ми спостерігаємо чіткий патерн. Росія збільшила не тільки частоту, але й географію ударів. Під обстріли потрапляють навіть ті міста, які місяцями не зазнавали бомбардувань”, — підкреслюють експерти ISW.
Найбільш вразливими залишаються Харків, Запоріжжя, Дніпро та Одеса. Особливе занепокоєння викликає ситуація в Харкові, де лише за минулий тиждень зафіксовано понад 15 авіаударів по житлових кварталах.
Свідчення очевидців
“Коли бомба влучила в сусідній будинок, я спав. Прокинувся від такого гуркоту, що здавалося, земля провалюється”, — розповідає Сергій Петренко, мешканець Салтівського району Харкова. “Вікна повилітали, двері перекосило. А в сусідів взагалі квартири немає”.
Як пояснюють аналітики, Росія використовує авіаудари з кількох причин. По-перше, щоб деморалізувати цивільне населення. По-друге, знищити критичну інфраструктуру перед зимовим періодом. По-третє, змусити українське командування розосередити засоби ППО, які й так у дефіциті.
Нові тактики російських сил
Окремо в звіті ISW наголошується на використанні нових тактик. Російська авіація все частіше застосовує планеруючі бомби ФАБ-500, які запускаються з безпечної відстані від українських систем протиповітряної оборони.
“Модифіковані авіабомби стають справжньою проблемою”, — коментує Олексій Ковальчук, військовий експерт. “Вони дешеві у виробництві, але мають значну руйнівну силу, особливо в міських умовах”.
За даними Міністерства оборони України, Росія збільшила кількість авіаударів на 35% порівняно з початком року. Особливо активними стали нічні атаки, які ускладнюють роботу рятувальників та збільшують психологічний тиск на цивільне населення.
Вплив на цивільне населення
“Ми не можемо нормально спати, бо кожної ночі повітряні тривоги. Діти вже звикли збиратися за 2 хвилини і бігти в підвал”, — розповідає Марина Коваленко з Дніпра. “Найстрашніше, що ти ніколи не знаєш, куди прилетить наступного разу”.
Представники ISW підкреслюють, що така тактика є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права, оскільки удари часто не мають конкретних військових цілей, а спрямовані на створення атмосфери страху серед цивільного населення.
Заходи захисту в українських містах
Тим часом українські міста посилюють заходи цивільного захисту. В Харкові триває програма облаштування додаткових укриттів, у Дніпрі впроваджують нову систему оповіщення, а в Запоріжжі працюють над посиленням енергетичної інфраструктури.
“Ми пережили минулу зиму і переживемо цю”, — говорить Марія Петрівна, 73-річна мешканка Запоріжжя. “Головне — триматися разом. У нашому будинку вже всі знають одне одного, допомагаємо літнім спускатися в підвал, ділимося запасами. Війна об’єднала людей”.
Попри постійні атаки, життя в українських містах триває. Працюють школи, лікарні, громадський транспорт. Люди пристосувалися жити в умовах постійної загрози, але психологічна ціна такої адаптації є надзвичайно високою.
“Найважливіше зараз — це посилення української протиповітряної оборони“, — підсумовують аналітики ISW. “Без надійного захисту неба ситуація для цивільного населення залишатиметься критичною”.
