В останні тижні харків’яни активно діляться у месенджерах відеороликами, де нібито наші військові та поліцейські поводяться неналежним чином. Ці кадри, як з’ясувала наша редакція, є грубими підробками, створеними за допомогою штучного інтелекту. За цим стоїть цілеспрямована дезінформаційна кампанія проти України.
Минулого тижня я отримав у Viber від знайомої пенсіонерки з Салтівки відео, де людина у формі ЗСУ нібито вимагає гроші у перехожих біля Південного вокзалу. “Олександре, це правда? Таке у нас відбувається?” — запитувала схвильована жінка. Моя перша думка — черговий фейк, але масштаб поширення таких матеріалів вимагав детального розслідування.
“Це стовідсотково згенеровані штучним інтелектом відеоматеріали. Технології дійшли до такого рівня, що пересічній людині важко відрізнити підробку,” — пояснює Максим Коваленко, експерт із кібербезпеки та аналітик Харківського IT-кластера.
Аналіз фейкових відео
Спільно з фахівцями ми проаналізували понад 30 подібних відео, які поширювалися серед харків’ян за останній місяць. На них зображені українські військові або поліцейські, які нібито поводяться неприпустимо: вимагають гроші, погрожують цивільним, конфліктують між собою.
“При уважному перегляді можна помітити специфічні артефакти — неприродні рухи рук, дивні переходи між кадрами, неспівпадіння міміки та голосу,” — розказує Олена Петренко, спеціалістка з медіаграмотності Харківської обласної бібліотеки.
Найцікавіше, що творці підробок використовують реальні локації нашого міста — площу Свободи, станцію метро “Університет”, район ХТЗ та інші впізнавані місця. Це робиться для більшої правдоподібності.
Полковник Сергій Макаренко з Харківського гарнізону підтверджує, що військове командування вже реагує на цю ситуацію: “Ми фіксуємо хвилю фейкових матеріалів. Мета цих атак очевидна — посіяти недовіру між цивільними та захисниками. Такі інформаційні диверсії — частина гібридної війни проти нас”.
Цільова аудиторія та механізми поширення
Особливу тривогу викликає те, що ці відео активно поширюються у групах для літніх людей, які часто не мають достатніх навичок з медіаграмотності. Саме так фейк потрапив до моєї знайомої з Салтівки.
“Більшість моїх сусідів у під’їзді бачили ці відео. Одна бабуся навіть казала, що тепер боїться виходити на вулицю, бо там ‘солдати грабують’. Тільки уявіть масштаб впливу!” — ділиться Віктор Ковальчук, мешканець Північної Салтівки.
Канали розповсюдження
За даними волонтерів ГО “МедіаЩит Харкова”, джерелом розповсюдження цих матеріалів є боти в соціальних мережах та месенджерах, які часто маскуються під звичайних мешканців міста.
“Найчастіше такі відео з’являються у телеграм-каналах, де їх ‘підхоплюють’ інші користувачі. Потім вони потрапляють у вайбер-групи мікрорайонів, ОСББ та інші локальні спільноти. Так формується ефект ‘сніжної кулі’,” — пояснює Марина Степаненко, координаторка ГО.
Реакція правоохоронців
Поліція Харківської області вже розпочала розслідування щодо поширення дезінформації. “Це питання інформаційної безпеки. Ми відслідковуємо канали поширення таких матеріалів та встановлюємо осіб, причетних до їх створення,” — коментує ситуацію підполковник Дмитро Чуб з кіберполіції області.
Як розпізнати AI-фейки
Як розпізнати фейк? Експерти радять звертати увагу на кілька ознак:
– Неприродні рухи та міміка людей
– Дивні “стрибки” між кадрами
– Невідповідність голосу та міміки
– Розмитість обличчя в ключові моменти
– Неприродне освітлення
“Якщо ви отримали подібне відео — не поспішайте його поширювати. Перевірте інформацію через офіційні джерела. Запитайте себе: чому це відео з’явилося саме зараз? Кому вигідне його поширення?” — радить Олена Петренко.
Висновки
В умовах війни важливо розуміти, що інформаційний фронт не менш важливий за військовий. Кожен поширений фейк — це маленька перемога ворога. Тому харків’янам варто бути особливо обережними з контентом, який демонізує наших захисників.
“Ми бачимо, як ворог намагається зіштовхнути армію і суспільство. Це давня тактика, але з новими технологіями вона стала більш підступною,” — підсумовує Максим Коваленко.
Тож, побачивши шокуюче відео з військовими чи поліцейськими, не поспішайте вірити своїм очам та ділитися ним з іншими. В епоху штучного інтелекту навіть “побачене на власні очі” може виявитися майстерною підробкою.
