Зранку в Харкові знову лунала повітряна тривога. За вікном редакції чутно було вибухи — нові удари по місту, де люди намагаються просто жити. Серед новин, які особливо вражають своєю жорстокістю — атаки на пологові будинки. За останні два роки такі обстріли стали жахливою реальністю українських міст.
Робота медиків в умовах війни
Валентина Петренко, акушерка з 25-річним стажем, працює у харківському пологовому будинку №2. “Тепер кожна зміна починається з перевірки укриття та маршрутів евакуації. Ми тренуємося переміщувати породіль та новонароджених у безпечне місце менш ніж за 5 хвилин. Найскладніше — коли жінка вже народжує, а оголошують тривогу”, — розповідає вона.
За даними Міністерства охорони здоров’я України, з початку повномасштабного вторгнення росія здійснила понад 120 атак на медичні заклади, з них щонайменше 15 — на пологові будинки та перинатальні центри. Найбільш резонансним став обстріл маріупольського пологового будинку в березні 2022 року, який облетів світові медіа.
“Ці атаки є частиною цілеспрямованої стратегії. Вони не просто знищують інфраструктуру — вони б’ють по майбутньому України”, — вважає Олександр Лінчевський, колишній заступник міністра охорони здоров’я України.
Вплив війни на демографію
Війна вплинула не лише на безпеку народження, але й на саму народжуваність. За інформацією Державної служби статистики, у 2022 році в Україні народилося майже на 30% менше дітей, ніж у 2021. Це найнижчий показник за всю історію незалежності України.
“Моя дружина завагітніла незадовго до повномасштабного вторгнення. Коли почалися бомбардування Харкова, ми виїхали до Львова, а потім до Польщі. Наш син народився у Варшаві”, — ділиться Максим Ковальчук, 34-річний харків’янин. Як і багато українських чоловіків, він не зміг бути присутнім при народженні своєї дитини через воєнні обставини.
Психологічні аспекти
Психологи відзначають, що війна створила додаткові психологічні бар’єри для планування вагітності. “У моїй практиці багато пар відкладають народження дітей. Основні причини — невпевненість у завтрашньому дні, страх за безпеку, економічні труднощі”, — пояснює Марія Соколова, психологиня, яка спеціалізується на роботі з жінками.
Адаптація медичної системи
Проте навіть у цих умовах українські лікарі продовжують робити все можливе для безпечних пологів. У багатьох лікарнях обладнали пологові палати в підвалах і бомбосховищах. Медики проходять спеціальні тренінги з надання допомоги в екстремальних умовах.
“За час війни ми прийняли понад 70 пологів у нашому укритті. Навіть без спеціального обладнання зробили кілька кесаревих розтинів під час повітряних тривог”, — розповідає Ірина Шевченко, завідувачка пологового відділення однієї з лікарень Харківської області.
Прогнози на майбутнє
Експерти Світового банку та ООН прогнозують, що демографічна криза в Україні може поглибитися в наступні роки. За попередніми оцінками, до 2030 року населення країни може скоротитися ще на 10-15%, і низька народжуваність стане одним із ключових факторів.
Ініціативи підтримки
Громадські організації намагаються підтримувати майбутніх матерів. “Ми створили мережу підтримки для вагітних, які залишилися в Україні. Це і психологічна допомога, і забезпечення необхідними речами, і сприяння в доступі до якісної медичної допомоги”, — розповідає Наталія Заєць, координаторка волонтерського руху “Матері заради миру”.
Стійкість у складних умовах
Попри всі виклики, лікарі відзначають неймовірну стійкість українських жінок. “Одна з моїх пацієнток народжувала під час ракетної атаки. Вона була такою зосередженою і сильною, що здавалося, ніби вона не чує вибухів за вікном. Коли все скінчилося, і вона взяла дитину на руки, сказала: ‘Тепер нас двоє, і ми обов’язково переможемо'”, — згадує акушерка Валентина.
Кожне нове життя в умовах війни — це не просто демографічний показник. Це символ незламності та віри в майбутнє. Навіть у найтемніші часи українці продовжують творити нове життя, вірячи, що їхні діти житимуть у вільній, мирній Україні.
