Українські роботодавці шукають працівників з Південної Азії
У харківському будівельному супермаркеті “Епіцентр” відвідувачів зустрічають незвичні для нашого міста працівники. Це громадяни Непалу та Індії, які приїхали в Україну за працевлаштуванням. І це не поодинокий випадок — все більше українських компаній звертають погляд на Південну Азію, шукаючи робочі руки.
“Спочатку було незвично бачити непальців у нашому “Епіцентрі”, — розповідає Марина Ковальчук, постійна клієнтка магазину. — Але вони дуже ввічливі, старанні, хоч і розмовляють ламаною українською. Бачу, як намагаються вивчити нашу мову”.
Зміни на ринку праці
Після початку повномасштабного вторгнення Росії український ринок праці зазнав суттєвих змін. За даними Державної служби зайнятості, близько 5 мільйонів українців виїхали за кордон, а ще кілька мільйонів чоловіків мобілізовані. Це створило значний дефіцит робочої сили, особливо в секторах, де потрібна фізична праця.
“Наша компанія втратила майже 40% працівників за останні два роки”, — ділиться Олег Петренко, власник будівельної фірми у Харкові. — “Частина виїхала, частина пішла захищати країну. Ми не могли знайти достатньо людей навіть за підвищену зарплатню, тому почали розглядати можливість залучення іноземців”.
За статистикою Державної міграційної служби, кількість трудових мігрантів з країн Південної Азії зросла втричі порівняно з довоєнним періодом. Більшість приїжджають з Непалу, Індії, Бангладешу та Пакистану.
Досвід українських підприємств
Харківська швейна фабрика “Текстиль-Україна” була однією з перших, хто почав масово наймати непальців ще минулого року. Директор підприємства Ірина Савченко розповідає: “Ми довго вагалися, але зараз у нас працює 27 громадян Непалу, і я можу сказати тільки хороше. Вони дисципліновані, швидко навчаються і готові працювати понаднормово, якщо потрібно”.
Найчастіше іноземців наймають у сфери будівництва, виробництва, сільського господарства та послуг. Харківські підприємці відзначають, що попри мовний бар’єр, співробітники з Південної Азії демонструють високу працездатність та вмотивованість.
Досвід мігрантів
“Я приїхав до України шість місяців тому”, — розповідає Раджеш Кумар, громадянин Непалу, який працює на одному з харківських підприємств. — “У моїй країні дуже складно знайти добре оплачувану роботу. Тут я заробляю в п’ять разів більше, ніж міг би в Катманду. Так, іноді страшно через сирени, але моя родина потребує цих грошей”.
Процес працевлаштування
Процес працевлаштування іноземців стає дедалі простішим. Українські компанії співпрацюють з рекрутинговими агентствами, які займаються всіма формальностями. Середня вартість оформлення одного працівника складає близько 1000 доларів, що включає переліт, візову підтримку та оформлення дозволу на роботу.
“Ми допомогли працевлаштувати понад 200 непальців у Харківській області за останній рік”, — говорить Андрій Клименко, директор агентства “Глобал Рекрутмент”. — “Попит зростає щомісяця. Підприємці бачать, що це працює, і рекомендують один одному”.
Правові аспекти
Проте експерти застерігають, що масове залучення іноземних працівників потребує врегулювання на законодавчому рівні. Тетяна Мойсеєнко, юристка з трудового права, наголошує: “Важливо, щоб роботодавці забезпечували гідні умови праці та проживання для іноземців. На жаль, вже є випадки, коли трудові мігранти скаржилися на порушення їхніх прав”.
Реакція суспільства
Місцеві мешканці реагують на нових сусідів по-різному. “Спочатку було якесь напруження, люди не знали, чого очікувати”, — розповідає Сергій Лисенко, мешканець Салтівського району, де відкрили гуртожиток для працівників з Непалу. — “Але вони виявилися дуже спокійними, тихими сусідами. Навіть допомагають прибирати двір”.
Перспективи
Міграційні експерти прогнозують, що тенденція залучення працівників з Південної Азії збережеться і після війни. Україна матиме значний дефіцит робочої сили протягом багатьох років, а для відбудови країни потрібні будуть мільйони робочих рук.
“Це не тимчасове явище, а новий етап для українського ринку праці”, — переконаний економіст Василь Юрченко. — “Україна стає країною, яка не лише постачає робочу силу до Європи, але й сама приймає трудових мігрантів. Це природний процес для економіки, що розвивається”.
Для харківських підприємців залучення іноземців стало виходом у складній ситуації. “Звісно, ми хочемо, щоб наші люди повернулися додому після перемоги”, — підсумовує Олег Петренко. — “Але поки що мусимо адаптуватися до реальності. І я радий, що знайшов надійних працівників, які допомагають зберегти бізнес у такий непростий час”.
