У дипломатичних колах Харкова активно обговорюють інформацію про потенційний обмін полонених між Україною та Росією. За даними, які вдалося отримати нашій редакції, президент Володимир Зеленський особисто залучений до переговорного процесу, однак російська сторона продовжує ухилятися від надання конкретних гарантій.
Складна ситуація для родин
“Ситуація складна і болюча для сотень родин, які чекають на повернення своїх рідних”, — розповів мені співробітник обласної військової адміністрації, який побажав залишитися анонімним через делікатність питання.
За інформацією від наших джерел у волонтерських організаціях, які опікуються питаннями полонених, українська сторона підготувала списки для чергового обміну ще минулого місяця. Проте російська сторона регулярно змінює умови або затягує процес, висуваючи нові вимоги.
“Кожного разу, коли ми близькі до завершення переговорів, росіяни починають грати в свої ігри. То додаткові умови, то зміна списків, то незрозумілі паузи. А за цим стоять долі конкретних людей”, — поділився Андрій Васильченко, координатор харківської волонтерської групи “Повернення”.
Ситуація на Харківщині
Особливо гостро питання обміну полонених стоїть для Харківщини, звідки походить значна частина військових, які перебувають у російському полоні. Родини полонених регулярно збираються біля будівлі ОВА, вимагаючи активізації зусиль для звільнення їхніх близьких.
Марія Петренко, дружина полоненого харківського захисника, не стримує емоцій: “Мій чоловік у полоні вже дев’ять місяців. Я не знаю, в яких умовах він перебуває, чи отримує медичну допомогу. Єдине, що мені залишається — вірити, що наша влада робить все можливе”.
Політичний аспект переговорів
За словами військового експерта Віктора Кравченка, росіяни використовують питання полонених як інструмент політичного тиску: “Для них це не гуманітарне питання, а елемент війни. Вони добре розуміють, наскільки це болюче для українського суспільства, і намагаються вичавити максимум вигоди”.
Президентський офіс продовжує наполягати на дотриманні міжнародних конвенцій щодо поводження з військовополоненими. Однак, як зазначають дипломати, без додаткового міжнародного тиску на Росію прогрес у питанні обміну залишається непередбачуваним.
“Міжнародні партнери України розуміють важливість цього питання, але їхній вплив на Росію обмежений. Москва продовжує діяти за власним сценарієм, ігноруючи міжнародне право”, — підкреслила співробітниця Червоного Хреста Олена Савченко.
Компроміси та принципи
За неофіційною інформацією, українська сторона готова до компромісів у питанні обміну, але не за рахунок стратегічних інтересів держави. Переговори тривають майже щодня, і президент особисто тримає ситуацію під контролем.
“Є речі, якими не можна поступатися, навіть заради звільнення наших героїв. Це розуміють і самі полонені, і їхні родини. Але пошук прийнятного рішення триває безперервно”, — зазначив представник Міністерства оборони.
Громадські ініціативи
Тим часом у Харкові волонтери та родичі полонених організували постійно діючий центр підтримки, де збирають і систематизують інформацію про умови утримання українських військових, надають психологічну допомогу родинам та координують свої дії з офіційними структурами.
“Ми не можемо сидіти склавши руки. Кожен день бездіяльності — це ще один день страждань для наших близьких“, — каже Ірина Коваленко, сестра полоненого військового.
Наступний раунд переговорів, за нашою інформацією, запланований на наступний тиждень. Українські дипломати сподіваються, що міжнародний тиск нарешті змусить Росію дотримуватись досягнутих домовленостей і надати конкретні гарантії щодо обміну.
