Харків, 22 квітня — «Глибше копаєш — більше шансів вижити». Ця фраза стала неофіційним гаслом будівельників оборонних споруд на східних рубежах України. Нещодавно мені довелося побувати на будівництві нової лінії укріплень поблизу Харківської області, і те, що я побачив, вражає своїм масштабом.
Система оборонних укріплень
На території від Харківщини до Донеччини розгорнулося будівництво потрійної лінії оборонних укріплень. Це не просто окопи — це комплексна система, що включає бліндажі, протитанкові рови, мінні поля, бетонні укриття та спеціальні конструкції, відомі військовим як «зуби дракона».
«Раніше ми будували одну лінію оборони, зараз будуємо три», — розповів мені Сергій, інженер, який координує роботи на одній із ділянок. «Противник має зрозуміти: тут його чекає не просто перешкода, а справжній лабіринт із пасток та вогневих точок».
Масштаби будівництва дійсно вражають. За офіційними даними, які підтвердили у Міністерстві оборони, на східних рубежах задіяно понад 1000 одиниць техніки та кілька тисяч робітників, які працюють позмінно, часто під звуки артилерії.
Цілодобова робота
«Копаємо цілодобово», — каже Микола, оператор екскаватора з Покровська. «У нас є графік, який не залежить від погоди чи обстрілів. Моя зміна — з шостої ранку до шостої вечора, потім приходить напарник. Техніка не зупиняється».
Жителька прифронтового села Олена Петрівна, яка залишилася у своєму будинку, незважаючи на небезпеку, поділилася зі мною: «Коли бачу, як хлопці будують укріплення, на душі стає спокійніше. Знаю, що вони роблять усе, щоб ворог не пройшов далі».
Особливості нових укріплень
За словами військових експертів, нова система укріплень має кілька принципових відмінностей від тих, що будувалися раніше. По-перше, це глибина ешелонування — до 20 кілометрів. По-друге, активне використання бетонних конструкцій, які здатні витримати прямі попадання снарядів.
«Ми враховуємо досвід боїв 2022-2023 років», — пояснює полковник Максим К., який відповідає за планування оборонних рубежів. «Кожен новий бліндаж або вогнева точка — це результат аналізу попередніх помилок та успіхів».
Протидія дронам
Особливу увагу приділяють протидії ворожим дронам. Для цього будуються спеціальні укриття з маскувальними сітками та встановлюються засоби радіоелектронної боротьби.
«Війна змінилася, тепер це ще й війна дронів», — говорить Олексій, командир інженерного підрозділу. «Тому наші укріплення повинні бути невидимими з повітря. Ми використовуємо природний ландшафт, лісосмуги, яри — все, що може приховати позиції».
Участь місцевого населення
Цікаво, що до будівництва активно залучають місцевих жителів, які знають особливості рельєфу. «Чоловік мій все життя трактористом у колгоспі працював, знає кожен пагорб у радіусі 30 кілометрів», — розповіла мені Марія з Барвінкового. «Тепер допомагає військовим, підказує, де краще окоп копати, де вода може підтопити, а де ґрунт надто кам’янистий».
Фінансування проекту
Фінансування будівництва укріплень здійснюється як з державного бюджету, так і за рахунок міжнародної допомоги. За даними джерел у Міністерстві фінансів, на ці цілі виділено близько 15 мільярдів гривень, і ця сума може збільшитися.
«Безпека коштує дорого, але поразка коштуватиме незрівнянно більше», — зазначив представник міністерства під час брифінгу минулого тижня.
Внесок бізнесу
У розмові з місцевими підприємцями я дізнався, що багато харківських компаній переорієнтували своє виробництво для потреб оборонного будівництва. Виготовляють бетонні блоки, металеві конструкції, маскувальні сітки.
«Раніше ми випускали будматеріали для житлових комплексів, тепер — для укріплень», — розповів Іван Степанович, власник невеликого заводу в Ізюмському районі. «Це наш внесок у перемогу».
Стратегічне значення
Військові аналітики підкреслюють, що нова система укріплень суттєво ускладнить можливе просування противника. «Це як шахова партія, де ми заздалегідь готуємо поле так, щоб ворог втрачав свої фігури на кожному кроці», — пояснює військовий експерт Андрій Ковальчук.
Попри складну ситуацію на фронті, будівництво укріплень надає певну психологічну підтримку місцевому населенню. «Коли бачиш, як росте ця стіна між нами і ворогом, розумієш — нас не залишать, нас захищатимуть», — поділилася зі мною Тетяна, волонтерка, яка доставляє гарячі обіди будівельникам.
Висновки
Завершуючи свій репортаж, хочу наголосити: те, що я побачив на східних рубежах, — це не просто будівництво. Це створення нового Харківського, Донецького, Луганського щита України. Щита, який має стати нездоланним для ворога.
І поки екскаватори риють нові протитанкові рови, а бетономішалки готують розчин для чергового бункера, слова «глибше копаєш — більше шансів вижити» набувають буквального і символічного значення для всієї України.
