Вчора в Парижі завершилась чергова зустріч представників “коаліції охочих” – групи країн, готових надіслати своїх військових до України в рамках миротворчої місії. Як стало відомо Kharkivnews.today з дипломатичних джерел, учасники зустрічі узгодили попередній план розгортання місії, який може стартувати вже восени цього року.
“Це вже не просто розмови, а конкретні домовленості з чіткими термінами та відповідальними сторонами“, – повідомив нашому виданню високопоставлений дипломат, який був присутній на перемовинах, але попросив не називати його імені.
План миротворчої місії
За інформацією наших джерел, план передбачає створення штабу місії в Парижі та координаційної групи в Києві. Миротворчий контингент планують розміщувати поетапно, починаючи із західних областей України.
“Основна мета місії – забезпечення безпеки цивільного населення та інфраструктури, а не безпосередня участь у бойових діях”, – пояснює Тарас Чумак, експерт з питань міжнародної безпеки, який консультує український уряд.
Серед країн, які висловили готовність надіслати своїх військових, – Польща, Литва, Естонія, Фінляндія та Франція. Загальна чисельність миротворчого контингенту може скласти до 5 тисяч осіб на першому етапі.
Реакція харків’ян
“Для нас, харків’ян, це особливо важливе рішення”, – коментує Марина Петренко, голова громадської організації “Безпечний Харків“. “Кожного дня ми живемо під загрозою обстрілів. Якщо миротворці допоможуть убезпечити хоча б частину території України, це вже великий крок”.
Особливості місії
Особливість місії полягає в тому, що вона формується за принципом “коаліції охочих”, тобто без офіційного мандату ООН. Це дозволяє уникнути блокування рішення Росією, яка має право вето в Раді Безпеки.
“Це не класична миротворча місія під егідою ООН, – роз’яснює Олег Савчук, військовий аналітик. – Скоріше, це формат допомоги, подібний до того, як діяли міжнародні сили в Косово”.
За словами нашого джерела в Міністерстві оборони, українська сторона наполягала на включенні до мандату місії не лише функцій спостереження, але й активного захисту цивільної інфраструктури.
Думки перехожих
Вчора біля станції метро “Наукова” я спілкувався з перехожими про їхнє ставлення до можливої появи миротворців. Думки розділилися.
“Нам потрібна будь-яка допомога, аби тільки наближала перемогу”, – каже Олександр, 54-річний інженер. “Головне, щоб це не було просто імітацією активності”, – додає Ірина, вчителька з Салтівки.
Дипломатичне значення
Експерти відзначають, що розгортання миротворчої місії може стати важливим дипломатичним сигналом для Росії.
“Це чіткий меседж, що світ готовий до більш рішучих дій для захисту України”, – вважає Петро Ковальчук, політолог Харківського національного університету.
Часові рамки
Остаточне рішення щодо запуску місії очікується після саміту НАТО, який відбудеться в липні у Вашингтоні. Якщо всі процедурні питання будуть вирішені вчасно, перші миротворці можуть прибути в Україну вже у вересні-жовтні 2024 року.
“Світовий досвід показує, що присутність міжнародних сил значно знижує інтенсивність бойових дій”, – зазначає Тарас Чумак. “Крім того, це відкриває додаткові можливості для доставки гуманітарних вантажів у постраждалі регіони”.
Наступна зустріч представників “коаліції охочих” відбудеться через місяць у Варшаві, де планують затвердити детальний план дій та розподілити зони відповідальності.
А поки що, виходячи з метро “Героїв Праці” на Салтівці, я бачу, як місто готується до літа попри все. Комунальники висаджують квіти, діти гуцають на майданчиках, а бабусі обговорюють останні новини. Життя триває, і кожна надія на мир – це ще один привід не здаватися.
