Ще минулого тижня нічне небо над Харковом пронизали спалахи — системи ППО працювали по черговій хвилі російських “Шахедів”. Проте цього разу дещо змінилося. Два ворожі дрони не долетіли до цілі, збиті не традиційними зенітними комплексами, а новими українськими дронами-перехоплювачами.
“Це був перший раз, коли я побачив, як наші власні дрони полюють на російські. Звук інший — спочатку чуєш характерне гудіння “Шахеда”, а потім швидший, гострий звук нашого перехоплювача. І через кілька секунд — вибух у небі”, — розповів Сергій Мельник, мешканець Салтівки, який став свідком нічної атаки.
За останні місяці Україна активно розвиває власні технології протидії іранським “Шахедам”, які стали однією з головних загроз для цивільної інфраструктури та енергетичних об’єктів. Дрони-перехоплювачі — це відносно дешевий і ефективний метод знищення ворожих літальних апаратів.
Як працюють українські дрони-перехоплювачі
Принцип роботи перехоплювачів порівняно простий: легкий і швидкий дрон вистежує “Шахед” і врізається в нього на високій швидкості, викликаючи детонацію. Це значно дешевше, ніж використовувати ракети систем ППО, які коштують десятки тисяч доларів кожна.
“Вартість одного перехоплювача може становити від 3000 до 10000 доларів, залежно від комплектації. Це в десятки разів дешевше, ніж ракети протиповітряної оборони”, — пояснює Максим Войтенко, інженер харківської компанії “ДронТех”, яка бере участь у розробці нових систем.
Микола Бєлєсков, військовий експерт Національного інституту стратегічних досліджень, відзначає прогрес України: “Ми адаптуємося швидше, ніж росіяни можуть змінювати свою тактику. Перехоплювачі — це проміжне рішення, яке дозволяє зберегти дорогі ракети для більш складних цілей, як-от крилаті ракети чи літаки”.
Харківський внесок у протидронові технології
Харків, як один з технологічних центрів України, став важливим хабом розробки протидронових рішень. Місцеві інженери та IT-спеціалісти застосовують свій досвід для створення нових технологій.
“У нас є необхідна база знань і виробничі потужності. Багато харківських компаній переорієнтувалися на оборонні технології”, — розповідає Олена Савченко, представниця Харківського IT-кластера.
Виробництво перехоплювачів організоване за модульним принципом: різні компоненти можуть виготовлятися на різних підприємствах, а потім збиратися в готовий виріб. Така децентралізація захищає виробництво від російських ударів.
Ефективність нової технології
За даними військових аналітиків, ефективність дронів-перехоплювачів поки що оцінюється в 30-40%. Це означає, що приблизно з трьох спроб перехоплення одна буде успішною.
“Це лише початок. Ми постійно покращуємо алгоритми наведення та характеристики дронів”, — зазначає підполковник Віталій Ковальчук, який бере участь у впровадженні нових технологій.
Перші результати застосування перехоплювачів вже помітні. За даними Повітряних Сил ЗСУ, за останні два тижні за допомогою дронів-перехоплювачів було знищено щонайменше 17 російських “Шахедів”.
“У перспективі ми плануємо збільшити частку перехоплювачів у загальній системі ППО до 25-30%. Це оптимальний баланс між економічною ефективністю та бойовою здатністю”, — коментує Ковальчук.
Міжнародне співробітництво та технології
Українські розробки привернули увагу міжнародних партнерів. За неофіційною інформацією, до удосконалення дронів-перехоплювачів долучилися спеціалісти з Польщі та країн Балтії.
“Ми ділимося досвідом з партнерами, адже проблема дронів-камікадзе може стосуватися не лише України”, — зазначає Ігор Фесенко з Асоціації виробників безпілотників.
Цікаво, що частина технологічних рішень для перехоплювачів була розроблена ще до повномасштабного вторгнення. Харківські IT-компанії працювали над технологіями комп’ютерного зору та штучного інтелекту для комерційних цілей, які зараз адаптуються для військових потреб.
Перспективи та виклики
Незважаючи на обнадійливі результати, система перехоплювачів зіштовхується з певними викликами. Серед головних проблем — складні погодні умови, які можуть знижувати ефективність, та заходи радіоелектронної боротьби, які застосовує противник.
“Ми працюємо над всепогодною версією перехоплювачів, яка зможе працювати при сильному вітрі, дощі та навіть легкому снігопаді”, — розповідає інженер Олексій Шевченко.
Крім того, триває робота над інтеграцією перехоплювачів у загальну систему протиповітряної оборони України. Координація між різними компонентами — радарами, системами раннього виявлення та безпосередньо перехоплювачами — ключ до ефективної роботи.
“Зараз працюємо над тим, щоб створити єдину мережу, де кожен елемент доповнює інший. Це дозволить більш ефективно використовувати наявні ресурси”, — пояснює військовий експерт Ігор Левченко.
Для харків’ян розвиток технологій перехоплення має особливе значення. Наше місто, розташоване лише за 30 кілометрів від кордону з Росією, постійно зазнає атак дронами різних типів.
“Кожен збитий “Шахед” — це потенційно врятовані життя та інфраструктура. Ми на власні очі бачимо, наскільки важливі ці інновації”, — каже Марина Ковтун, волонтерка однієї з харківських громадських організацій.
Розвиток дронів-перехоплювачів — це ще один приклад того, як українські інженери та військові знаходять асиметричні відповіді на технологічні виклики війни. Ця інновація не лише змінює тактику протиповітряної оборони, але й демонструє здатність нашої країни адаптуватися та створювати власні рішення в умовах обмежених ресурсів.
