Загибель мирних харків’ян продовжує шокувати навіть тих, хто за два роки повномасштабної війни, здавалося б, мав би звикнути до страшних новин. Але до такого звикнути неможливо. Вчора ООН оприлюднила нову статистику щодо цивільних жертв в Україні – цифри вражають не лише масштабом трагедії, але й негативною динамікою.
Зростання кількості жертв
За даними моніторингової місії ООН, кількість загиблих і поранених цивільних у перші місяці 2024 року зросла на 37% порівняно з аналогічним періодом минулого року. І найбільше страждають саме Харків та область, де практично щодня гинуть мирні жителі.
“Щоранку перевіряю новини з острахом – чи не прилетіло в наш район. У моєму під’їзді вже три родини втратили близьких через обстріли. Це не статистика – це наші сусіди, знайомі, друзі”, – розповідає Ірина Коваленко, вчителька однієї з харківських шкіл.
ООН підтверджує: основною причиною загибелі цивільних залишаються російські ракетні удари та застосування касетних боєприпасів у густонаселених районах. Особливо небезпечними залишаються прикордонні території та області, що перебувають у зоні досяжності російської артилерії.
Ситуація в Харкові
Ситуація в Харкові загострилася після інтенсифікації обстрілів житлових кварталів. Михайло Сергієнко, представник міської рятувальної служби, підтверджує тривожну тенденцію: “З початку року ми фіксуємо збільшення випадків прямих влучань у житлові будинки. Найстрашніше, що удари часто приходяться в години пік, коли люди повертаються з роботи”.
Фахівці Харківського інституту медицини катастроф наголошують на особливій жорстокості нинішніх атак. “Характер поранень свідчить про використання зброї, спрямованої саме на ураження цивільних. Це не випадковість, а системна тактика терору”, – пояснює Олена Прокопенко, медичний директор інституту.
Найбільш постраждалі регіони
Найбільше жертв серед цивільних фіксується у Харківській, Донецькій та Запорізькій областях. При цьому експерти наголошують: офіційна статистика може бути неповною, оскільки підрахунок жертв на окупованих територіях практично неможливий.
“Ми бачимо лише верхівку айсберга. Реальні цифри, ймовірно, значно вищі”, – стверджує Валерій Ковальчук, аналітик громадської організації “Безпека Слобожанщини”.
Постраждалі діти
Особливе занепокоєння викликає зростання кількості дитячих жертв. За оцінками ЮНІСЕФ, з початку повномасштабного вторгнення щонайменше 560 дітей загинули внаслідок бойових дій, і ця цифра продовжує зростати.
Волонтерка Марина Литвиненко, яка допомагає родинам із дітьми в прифронтових районах Харківщини, розповідає: “Багато сімей відмовляються виїжджати, незважаючи на небезпеку. Хтось доглядає за літніми родичами, хтось не має коштів на переїзд. І діти залишаються найвразливішими в цій ситуації”.
Міжнародна допомога та реакція
Міжнародні гуманітарні організації закликають посилити захист цивільного населення та забезпечити безперешкодний доступ гуманітарної допомоги до найбільш постраждалих регіонів. Однак реалізація цих рекомендацій залишається складним завданням в умовах триваючих бойових дій.
Тим часом у Харкові продовжують працювати над посиленням цивільного захисту. “Ми збільшуємо кількість укриттів, проводимо роз’яснювальну роботу, намагаємося забезпечити швидке реагування на сигнали тривоги”, – повідомляє представник міської адміністрації Сергій Романенко.
Стійкість місцевого населення
Незважаючи на жахливу статистику, харків’яни демонструють неймовірну стійкість. “Ми продовжуємо жити, працювати, допомагати один одному. Інакше – означає здатися. А ми на це не згодні”, – говорить Олександр Тимченко, власник невеликої кав’ярні на Салтівці, яка працює, незважаючи на регулярні повітряні тривоги.
Статистика ООН – це не просто цифри. За кожним числом стоять зруйновані долі, втрачені життя та невимовний біль. І допоки міжнародна спільнота шукає шляхи зупинити цю трагедію, звичайні українці продовжують платити найвищу ціну за мир, якого так прагнуть.
