ЄС вводить обмеження експорту української сільгосппродукції
Після місяців складних переговорів Єврокомісія оголосила про введення обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції. Для харківських аграріїв та експортерів це може означати серйозні зміни у бізнес-стратегіях на найближчі роки.
Я вчора спілкувався з керівниками кількох фермерських господарств у Харківській області — настрій, чесно кажучи, не найкращий. Більшість із них розраховували на європейський ринок як на рятівне коло після блокування традиційних східних напрямків експорту.
“Ми три роки перебудовували всі процеси під європейські стандарти, витратили шалені гроші на сертифікацію. А тепер що — знову все змінювати?” — розповів мені Сергій Коваленко, власник агрофірми з Богодухівського району.
Деталі обмежень
За офіційними даними, обмеження торкнуться передусім зернових культур, соняшникової олії та продуктів птахівництва. Встановлюються квоти, перевищення яких означатиме сплату мита. Для пшениці квота становитиме 1,5 млн тонн на рік, для кукурудзи — 3 млн тонн, для соняшникової олії — 200 тисяч тонн.
В Європейській комісії пояснюють це рішення необхідністю захисту власних фермерів, які останніми роками скаржилися на надмірну конкуренцію з боку української продукції. Особливо гостро це питання стояло у прикордонних країнах — Польщі, Угорщині, Словаччині та Румунії.
“Це компромісне рішення, яке має збалансувати інтереси європейських виробників та підтримку України в складні часи”, — зазначив єврокомісар з питань сільського господарства Янош Сміт під час прес-конференції в Брюсселі.
Вплив на Харківщину
Проте для Харківщини, де аграрний сектор становить майже третину економіки області, наслідки можуть бути відчутними. За даними Департаменту агропромислового розвитку Харківської ОВА, минулого року експорт сільгосппродукції до країн ЄС приніс області понад 300 млн доларів.
“Нам доведеться терміново шукати нові ринки збуту. Можливо, переорієнтовуватися на країни Близького Сходу та Північної Африки. Але це непросто — там свої вимоги, логістика складніша”, — пояснює Марина Петренко, голова асоціації аграріїв Харківщини.
Вчора я також відвідав елеватор у Чугуєві, де зараз завершується відвантаження останньої партії пшениці для експорту до Німеччини. Робітники елеватора працюють цілодобово, намагаючись відправити якомога більше продукції до набуття чинності нових обмежень.
“Ми вже відчули зміни — європейські покупці стали обережнішими у контрактах на наступний сезон, просять меншу кількість, торгуються жорсткіше”, — розповів мені Валерій Сидоренко, керівник елеватора.
Реакція уряду та бізнесу
Тим часом Міністерство аграрної політики України вже розпочало переговори з Єврокомісією щодо можливого перегляду встановлених квот. За словами міністра, українська сторона наполягає на поступовому введенні обмежень та механізмі щоквартального перегляду їхніх обсягів.
У Харківській торгово-промисловій палаті сьогодні відбулася термінова нарада експортерів сільгосппродукції. Учасники погодили план дій, який включає звернення до уряду з проханням надати додаткову підтримку експортерам та допомогти з диверсифікацією ринків збуту.
“Нам потрібна державна програма підтримки виходу на нові ринки — компенсація витрат на сертифікацію продукції, участь у міжнародних виставках, пошук партнерів”, — наголосив Ігор Лисенко, представник Харківської асоціації експортерів.
Пошук нових напрямків
Для деяких господарств області обмеження можуть означати необхідність зміни структури посівів та переорієнтацію на продукцію з вищою доданою вартістю. Окремі фермери вже розглядають можливість розвитку переробки сільгосппродукції безпосередньо на території області.
“Можливо, це той поштовх, який змусить нас нарешті розвивати переробку на місці, а не експортувати сировину. Ми давно про це думали, але було простіше продавати зерно напряму”, — поділився думками Олексій Мірошниченко, фермер із Балаклійського району.
Перспективні можливості
Експерти радять харківським аграріям уважно вивчити деталі нових обмежень — адже вони містять винятки для органічної продукції та для товарів із захищеним географічним позначенням. Це може стати перспективним напрямком розвитку для місцевих виробників.
“Попри всі складнощі, у нових умовах є й можливості. Наприклад, органічне виробництво. Харківщина має чудові умови для його розвитку, а попит у Європі на такі товари стабільно високий”, — зазначає Тетяна Ковальчук, економіст Харківського аграрного університету.
Обмеження набудуть чинності з 1 вересня 2025 року, тож у харківських аграріїв є кілька місяців для адаптації своїх бізнес-планів до нових реалій.
Тим часом, у Харківській ОВА створено робочу групу з реагування на нові виклики для аграрного сектору. Вона розробляє комплекс заходів для підтримки місцевих виробників та пошуку альтернативних ринків збуту.
