Останні два роки європейські донори активно підтримували Харків та область, допомагаючи відновлювати інфраструктуру після російських обстрілів та реалізовувати соціальні проєкти. Однак із наступного року ситуація може кардинально змінитися — деякі фонди вже заявили про скорочення або повне припинення фінансування програм в Україні.
Наша редакція поспілкувалася з представниками міської влади, громадських організацій та самих донорських структур, щоб з’ясувати, як це вплине на життя харків’ян та які проєкти опиняться під загрозою.
Що вдалося зробити з допомогою європейців
“За минулі два роки ми реалізували понад 30 проєктів у сфері відновлення житла, енергоефективності та гуманітарної допомоги завдяки європейським партнерам”, — розповідає Олена Сергієнко, керівниця департаменту міжнародного співробітництва Харківської міської ради.
Серед найпомітніших результатів — відновлення дитячої лікарні №16, ремонт 18 багатоповерхівок у Північній Салтівці та Індустріальному районі, встановлення 25 модульних котелень у найбільш постраждалих районах міста.
Важливим напрямком стала й психологічна підтримка. Благодійний фонд “Карітас-Харків” разом із німецькими партнерами створив 5 центрів психосоціальної допомоги для мешканців прифронтових районів, де кваліфіковані психологи працюють як з дорослими, так і з дітьми.
“Щомісяця наші центри відвідують близько 500 харків’ян. Для багатьох це єдина можливість отримати професійну психологічну допомогу безкоштовно”, — пояснює Максим Ковальчук, координатор психосоціальних програм фонду.
Які проєкти опиняються під загрозою
За даними міської ради, наступного року обсяг допомоги від європейських донорів може скоротитися на 60-70%. Серед фондів, які вже заявили про зміну пріоритетів, — Європейський фонд демократії, Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) та кілька шведських благодійних організацій.
“Вони не залишають Україну повністю, але значно скорочують фінансування та переорієнтовуються на інші регіони, де ситуація менш стабільна, ніж у Харкові”, — пояснює Андрій Петренко, аналітик Харківського центру розвитку громад.
Під загрозою опиняються кілька важливих напрямків:
1. Програми з енергоефективності житлового фонду, які допомагали зменшити рахунки за опалення у відновлених будинках
2. Підтримка малого бізнесу через мікрогранти та навчальні програми
3. Центри психологічної допомоги у віддалених районах міста
4. Гуманітарні хаби у прикордонних населених пунктах області
“Найболючіше вдарить скорочення програм психологічної підтримки. У нашому місті близько 30% населення потребують такої допомоги, а державних можливостей недостатньо”, — зазначає Марія Коваленко, психологиня та волонтерка.
Як місто планує заповнити прогалину
Міська влада Харкова розробляє стратегію компенсації втрат від скорочення донорської допомоги. За словами заступника міського голови Ігоря Терехова, вже розпочато перемовини з іншими міжнародними організаціями.
“Ми шукаємо нових партнерів, зокрема серед американських та канадських фондів. Також розглядаємо можливість збільшення фінансування з місцевого бюджету для критично важливих проєктів”, — зазначає Терехов.
Серед альтернативних джерел підтримки:
– Розширення співпраці з USAID та канадськими донорськими організаціями
– Залучення приватних благодійних фондів, таких як фонд Віктора Пінчука та Рината Ахметова
– Створення спільних програм з українськими IT-компаніями, які мають офіси у Харкові
– Запуск краудфандингових платформ для фінансування конкретних соціальних ініціатив
“Ми вже маємо попередні домовленості з трьома американськими фондами, які готові частково перейняти фінансування програм психологічної підтримки”, — розповідає Сергій Кузьменко, голова ГО “Харків для людей”.
Що кажуть самі донори
Представники європейських донорських організацій наголошують, що скорочення програм не пов’язане з розчаруванням у ефективності підтримки України. Йдеться скоріше про зміну пріоритетів.
“Ми не йдемо з України, а перерозподіляємо ресурси. Харків уже має стабільні програми та налагоджені механізми відновлення, тоді як східні регіони потребують більшої підтримки”, — пояснює Маркус Шмідт, представник одного з німецьких благодійних фондів.
Водночас, за його словами, фонди готові надавати експертну та консультаційну підтримку харківським проєктам, навіть якщо пряме фінансування буде скорочено.
Що можуть зробити харків’яни
Громадські активісти закликають мешканців міста не панікувати, але активніше долучатися до громадських ініціатив.
“Важливо розуміти, що міжнародна допомога завжди планувалася як тимчасова. Настав час, коли ми маємо брати більше відповідальності на себе”, — вважає Олена Бережна, координаторка волонтерського руху “Харків допомагає”.
Вона радить харків’янам:
– Долучатися до волонтерських ініціатив у своєму районі
– Підтримувати локальні краудфандингові кампанії
– Відвідувати благодійні заходи та ярмарки
– Ділитися інформацією про ініціативи, які потребують підтримки
“Найголовніше – розуміти, що ми не залишаємося сам на сам із проблемами. Змінюються лише інструменти їх вирішення”, — підсумовує Бережна.
Досвід інших міст показує, що скорочення міжнародної допомоги часто стає поштовхом для розвитку місцевих ініціатив та більшої згуртованості громади. Можливо, і Харків зможе перетворити цей виклик на нові можливості.
