Від перших днів повномасштабного вторгнення Харків опинився під шквалом не лише ракет, але й дезінформації. Ми щодня отримуємо десятки повідомлень від читачів з проханням перевірити інформацію, яка активно поширюється в чатах та соціальних мережах. «Мені сказали евакуюватися», «Чула, що в Салтівці російські диверсанти», «Пишуть, що завтра буде масована атака» — такі повідомлення стали частиною нашого життя.
Майже щодня до нашої редакції звертаються харків’яни з проханням розібратися, чи правдива інформація, яку вони отримали. Олена Петренко, мешканка Північної Салтівки, розповідає: «Вчора в нашому будинковому чаті писали, що треба терміново запастися водою, бо відключать на тиждень. Я побігла в магазин, накупила води, а потім виявилося, що це фейк».
Такі історії — не рідкість. Дезінформація під час війни — це зброя, яка цілеспрямовано використовується проти цивільного населення. Як же розпізнати фейки та захистити себе від інформаційних атак?
Як працює воєнна дезінформація
«Дезінформація під час війни має свої особливості. Вона спрямована на створення паніки, недовіри до влади та військових, на розкол суспільства», — пояснює Тарас Кремінь, харківський медіаексперт, який досліджує інформаційні операції.
Основні типи дезінформації, з якими стикаються харків’яни:
1. Паніка та загрози безпеці: чутки про наступ ворога, диверсантів у місті, неминучі обстріли конкретних районів.
2. Підрив довіри до влади: фейки про корупцію, неспроможність захистити місто, приховування інформації.
3. Комунальні страшилки: повідомлення про відключення води, світла, газу на тривалий час.
4. Маніпуляції з гуманітарною допомогою: неправдива інформація про місця та умови видачі допомоги.
Марина Семенченко, волонтерка з організації «Харків допомагає», розповідає: «Минулого місяця в соцмережах поширювали інформацію про видачу продуктових наборів у школі №134. Люди приїхали з різних районів міста, але ніякої видачі не було. Це було цілеспрямоване введення людей в оману».
Як розпізнати дезінформацію
Перевірка інформації в умовах війни — це не просто медійна грамотність, а питання безпеки. Олександр Ковальчук, фахівець з кібербезпеки Харківського IT-кластеру, радить:
«Завжди перевіряйте джерело інформації. Якщо новина прийшла з анонімного Telegram-каналу або від “знайомого знайомих” — це вже привід засумніватися. Офіційні джерела — сайт міської ради, офіційні канали ДСНС, обласної військової адміністрації — мають бути вашими першими референсами».
Простий алгоритм перевірки інформації:
1. Звертайте увагу на джерело. Чи можна його ідентифікувати? Чи має воно репутацію?
2. Шукайте підтвердження в кількох незалежних джерелах.
3. Перевіряйте емоційне забарвлення. Надмірна емоційність часто є ознакою маніпуляції.
4. Аналізуйте, кому вигідне поширення такої інформації.
5. Звертайте увагу на деталі та неточності.
«Під час війни важливо зберігати критичне мислення. Інформація, яка спонукає вас негайно діяти, часто є маніпулятивною», — підкреслює Ірина Золотарьова, професорка кафедри медіакомунікацій ХНУ імені Каразіна.
Як захистити себе та близьких
Волонтер центру психологічної допомоги «Харків з тобою» Ігор Левченко зазначає: «Інформаційна гігієна сьогодні так само важлива, як і фізична безпека. Надмірне споживання новин, особливо з неперевірених джерел, призводить до тривожності та виснаження».
Психологи рекомендують:
1. Обмежити час споживання новин до 1-2 разів на день.
2. Мати 3-5 перевірених джерел інформації.
3. Відписатися від сумнівних каналів та груп.
4. Не поширювати інформацію, у достовірності якої ви не впевнені.
5. Проговорювати з близькими емоції, які викликають новини.
«Один з найбільш ефективних інструментів боротьби з дезінформацією — це спільнота. Коли ми обговорюємо сумнівну інформацію з різними людьми, шанси розпізнати фейк значно зростають», — каже Олена Зубарєва, координаторка громадської ініціативи «Інформаційний щит Харкова».
Місцеві ініціативи протидії дезінформації
У Харкові діє кілька проєктів, спрямованих на боротьбу з дезінформацією:
«ХарківФактЧек» — проєкт, створений журналістами для оперативної перевірки інформації, що поширюється в місті.
«Інформаційний щит Харкова» — волонтерська ініціатива, яка моніторить і спростовує фейки в соціальних мережах.
«Медіаграмотність у кризових умовах» — серія вебінарів від харківських освітян.
Виклики воєнного часу змушують нас бути не просто споживачами інформації, а її критичними аналітиками. Навчитися розпізнавати дезінформацію — означає захистити себе і своїх близьких, зробити свій внесок у стійкість нашого міста.
«Харків’яни завжди відзначалися своїм критичним мисленням і скептицизмом. Ці якості зараз особливо цінні. Нам потрібно перетворити їх на колективний захист від інформаційних атак», — підсумовує Віталій Губін, керівник проєкту «Медіа-хаб Харків».
Війна триває не лише на полі бою, але й в інформаційному просторі. І кожен з нас — воїн на цьому фронті. Перевіряймо інформацію, думаймо критично, підтримуймо одне одного — і жодна дезінформація не зможе зламати наш харківський дух.
