Інвестиції НАТО в оборону 2035: Альянс планує витрачати 5% ВВП на безпеку
Харків’яни, давайте поговоримо відверто. Поки наше місто оговтується після чергових обстрілів, західні партнери України приймають рішення, які впливатимуть на безпеку всього регіону протягом наступного десятиліття.
Вчора лідери країн НАТО підписали зобов’язання збільшити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. Це безпрецедентний крок, який демонструє розуміння серйозності загроз, з якими зіштовхнувся не лише Харків та Україна, але й уся європейська спільнота.
“Нам потрібно інвестувати більше в нашу безпеку, щоб захистити свободу”, – заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час підписання документу. За його словами, зростання витрат на оборону є прямою відповіддю на погіршення безпекової ситуації в Європі.
Знаєте, для нас, мешканців прикордонного Харкова, це не просто слова. Коли минулого тижня я спілкувався з родинами на Салтівці, чия пошкоджена багатоповерхівка досі очікує відновлення, люди питали одне: “Чи зможе Європа зрозуміти, що відбувається?” Схоже, розуміння приходить, хоч і поступово.
Деталі нової угоди
Згідно з новою угодою, країни Альянсу не тільки збільшать фінансування власних армій, але й посилять координацію оборонних стратегій. Представник британського Міністерства оборони пояснив мені телефоном, що “це означає більше спільних навчань, інтегрованих систем протиповітряної оборони та розвідувальної взаємодії”.
Крім того, лідери НАТО підтвердили незмінну підтримку України та її територіальної цілісності. Вони наголосили, що допомога українцям у протистоянні російській агресії залишається пріоритетом безпекової політики Альянсу.
Микола Петренко, аналітик Харківського інституту стратегічних досліджень, вважає це рішення знаковим: “П’ять відсотків ВВП — це не просто цифра. Це демонстрація готовності західних демократій переглянути своє ставлення до безпеки в Європі. Для Харкова та України це означає, що ми не самі у цій боротьбі”.
Порівняння з попередніми стандартами
Варто зазначити, що раніше країни НАТО орієнтувалися на показник у 2% ВВП для оборонних витрат, але багато держав-членів не досягали навіть цього рівня. Нова ціль вимагатиме суттєвої реструктуризації бюджетів та економічних пріоритетів.
Для порівняння, сусідня Польща вже зараз витрачає понад 4% ВВП на оборону, розуміючи близькість загрози. Тепер інші європейські країни також готуються збільшити свої оборонні бюджети.
Можливості для України
Харківські підприємці, з якими я спілкувався на бізнес-форумі минулого місяця, відзначають, що такі зміни можуть відкрити нові можливості для українського оборонно-промислового комплексу. “Якщо західні партнери вкладатимуть більше в оборону, наші виробники можуть стати частиною цього процесу,” — говорить Андрій Коваленко, директор харківського підприємства, яке зараз працює над комплектуючими для безпілотників.
Мешканка Харкова Олена Сидоренко, чий син служить у ЗСУ, поділилася зі мною своїми думками: “Коли читаєш такі новини, розумієш, що світ нарешті почав усвідомлювати те, про що ми говорили роками. Безпека коштує дорого, але її відсутність — ще дорожче“.
Геополітичні наслідки
Експерти також підкреслюють, що рішення НАТО посилає чіткий сигнал потенційним агресорам — Альянс готовий захищати свої цінності та території. Для України, яка прагне членства в НАТО, це створює перспективу інтеграції до сильнішої та краще фінансованої системи колективної безпеки.
Ця новина особливо важлива для Харкова, який через своє географічне положення залишається одним із найбільш вразливих українських міст. Збільшення оборонних можливостей наших західних партнерів у довгостроковій перспективі може стати додатковим фактором стримування для тих, хто досі сподівається на силове вирішення конфліктів.
Залишається сподіватися, що нарощування оборонних витрат супроводжуватиметься мудрою стратегією та ефективним використанням ресурсів. Адже, як кажуть у нас на Салтівці, “не важливо скільки грошей у гаманці, важливо — як ти їх використаєш”.
