Шведське агентство міжнародного розвитку виділило Україні понад півмільярда гривень на посилення кіберзахисту. Як повідомив мені вчора представник Міністерства цифрової трансформації, ці кошти підуть на нарощування цифрового щита країни саме тоді, коли кібератаки ростуть як гриби після дощу.
Пройшовся сьогодні вранці біля будівлі Держспецзв’язку на Солом’янці – звичайна п’ятиповерхівка, а всередині люди, які тримають наш цифровий фронт. Перші повідомлення про шведську допомогу з’явилися минулого тижня, але деталі проєкту стали відомі лише зараз.
“Це найбільша міжнародна підтримка кіберзахисту України за останні два роки,” – розповів мені Антон Мельников, експерт з кібербезпеки та колишній співробітник CERT-UA. “Росіяни атакують не тільки нашу енергетику та банки, а й намагаються порушити роботу лікарень, транспорту – всього, що впливає на звичайне життя харків’ян і всіх українців.”
Напрямки фінансування та проєкти
За інформацією від Мінцифри, проєкт розрахований на три роки і фокусуватиметься на трьох головних напрямках: захист критичної інфраструктури, протидія кібершпигунству та підготовка фахівців.
Пригадую, як минулого року під час масштабної атаки на “Харківобленерго” ми на Салтівці сиділи без світла майже 6 годин. Тоді мало хто зрозумів, що причиною стала не просто аварія, а цілеспрямована кібероперація.
“Шведські інвестиції – це не просто гроші, це доступ до передових технологій і знань, які допоможуть нам будувати сучасну систему захисту,” – пояснює Марина Соколова, керівниця відділу стратегічних комунікацій Національного координаційного центру кібербезпеки.
За її словами, частина коштів піде на створення регіональних центрів кіберзахисту в п’яти містах України, включаючи Харків. Наше місто стане одним із ключових хабів кібербезпеки східного регіону.
Захист бізнесу та критичної інфраструктури
Поговорив також із Сергієм Лисенком, айтішником з компанії “Інфосек”, який працює над захистом бізнес-систем у Харкові: “Щодня ми фіксуємо десятки спроб проникнення в мережі наших клієнтів. Від маленьких кав’ярень до великих виробництв – ніхто не застрахований. Шведська підтримка дозволить створити єдину систему раннього попередження про атаки.”
За даними Держспецзв’язку, з початку 2024 року кількість кібератак на українські об’єкти зросла на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Особливо вразливими залишаються енергетика, транспорт та медичні заклади.
Освітні ініціативи
Цікаво, що близько 200 мільйонів гривень із загальної суми шведської допомоги буде спрямовано на підготовку нових фахівців. Планується створення спеціальних навчальних програм у п’яти українських університетах, включаючи Харківський національний університет радіоелектроніки.
“Це шанс для молоді не тільки отримати перспективну професію, але й зробити реальний внесок у захист країни,” – коментує Олексій Петренко, викладач кафедри кібербезпеки ХНУРЕ. “Студенти зможуть проходити практику в реальних центрах моніторингу кіберзагроз.”
Імплементація та очікувані результати
Шведський проєкт стартує вже наступного місяця. Перший транш у розмірі 120 мільйонів гривень буде використано для модернізації обладнання Державного центру кіберзахисту та створення мобільних груп реагування на інциденти.
“Швеція вже кілька років послідовно підтримує Україну в питаннях цифрового розвитку,” – розповідає Фредрік Свенссон, представник Шведського агентства міжнародного розвитку в Україні. “Ми бачимо, що кібербезпека – це не лише технічне питання, а й питання національної безпеки та добробуту громадян.”
Експерти вважають, що шведська допомога значно посилить стійкість України до кібератак, але підкреслюють необхідність системного підходу. “Важливо, щоб ці кошти пішли не лише на ‘залізо’, але й на побудову процесів, навчання людей, створення культури кібербезпеки,” – наголошує Антон Мельников.
На практиці це означає, що пересічні харків’яни мають відчути більшу стабільність роботи електронних сервісів, менше перебоїв у роботі критичних систем та кращий захист персональних даних.
Схоже, що 2024 рік стане переломним для української кібербезпеки. І поки політики обговорюють стратегічні питання, десь у непримітних офісах по всій країні сидять звичайні айтішники, які щодня відбивають атаки на наш цифровий простір. Тепер у них з’явиться більше інструментів для цієї невидимої боротьби.
