Президент Володимир Зеленський вчора нарешті відреагував на критику щодо відсутності санкцій проти російської атомної корпорації “Росатом”, яка фактично контролює захоплену Запорізьку АЕС. Як кореспондент Kharkivnews.today, я був присутній на пресконференції, де глава держави пояснив позицію України в цьому питанні.
Позиція президента
“Ми постійно працюємо над розширенням санкційного тиску на Росію, включаючи “Росатом”. Але тут є певні нюанси, пов’язані з безпекою на ЗАЕС. Ми не можемо допустити, щоб окупанти використали санкції як виправдання для можливих провокацій на станції”, – зазначив президент.
За словами Зеленського, Україна разом із міжнародними партнерами розробляє санкційний пакет, який обмежить діяльність “Росатому” без створення додаткових ризиків для ядерної безпеки. Особливо важливим є питання технічного обслуговування станції, яке зараз частково забезпечують фахівці цієї російської корпорації.
Ситуація в Харкові
Тим часом у Харкові питання енергетичної безпеки залишається одним із найгостріших. Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, з яким мені вдалося поговорити минулого тижня, підкреслив: “Для нашого регіону енергетична безпека – це питання виживання. Будь-які кроки щодо російської енергетичної галузі мають враховувати ризики для прикордонних областей, особливо Харківської”.
Стан ЗАЕС
Наразі ЗАЕС, найбільша атомна електростанція Європи, вже понад два роки перебуває під контролем російських військ. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово висловлювало занепокоєння щодо безпеки на станції, але конкретних механізмів її повернення під контроль України поки не запропоновано.
Експертна оцінка
Експерти з енергетичної безпеки, з якими я спілкувався, відзначають складність ситуації. “Запровадження санкцій проти “Росатому” – це палиця з двома кінцями”, – пояснює Вадим Петренко, харківський фахівець з ядерної енергетики. “З одного боку, це удар по російській економіці, з іншого – може спровокувати Росію на безвідповідальні дії щодо ЗАЕС”.
Думка громадян
Мешканці Харкова, яких я опитав на вулицях міста, також висловлюють занепокоєння. “Нам у Харкові добре відомо, що таке проблеми з електропостачанням після російських обстрілів. Але ризикувати безпекою атомної станції – це зовсім інший рівень загрози”, – поділилася думкою Марина Ковальчук, вчителька з Салтівки.
Міжнародна реакція
Світова спільнота також розділилася в питанні санкцій проти “Росатому”. США та Велика Британія вже запровадили певні обмеження, тоді як ЄС досі утримується від повноцінних санкцій, побоюючись наслідків для європейської енергетики.
За інформацією від джерел у дипломатичних колах, до яких я маю доступ, питання санкцій проти “Росатому” буде одним із центральних на наступному саміті “Великої сімки“, запланованому на червень 2024 року.
Перспективи
Наразі ж українська влада працює над посиленням енергетичної безпеки регіонів. У Харкові триває програма з встановлення резервних джерел живлення для критичної інфраструктури – лікарень, водоканалу, теплопостачання.
Залишається сподіватися, що світова спільнота знайде збалансований підхід до санкційної політики щодо “Росатому”, який дозволить покарати агресора без створення додаткових ризиків для ядерної безпеки України та Європи.
Тим часом для Харкова, що знаходиться у постійній енергетичній напрузі через близькість до кордону, будь-які рішення щодо енергетичного сектору мають критичне значення. Питання санкцій проти “Росатому” – не просто політичне рішення, а частина складного рівняння енергетичної безпеки всієї країни.
