Повернення сім’ї з окупації Харків: матір із трьома дітьми вдома
Понад два роки в окупації, життя під обстрілами, відсутність електрики, води та зв’язку – через це довелося пройти харків’янці Олені Петренко та її трьом дітям. Сьогодні родина нарешті повернулася до рідного Харкова завдяки складній операції з вивезення українських громадян із тимчасово окупованих територій.
“Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми з дітьми гостювали у бабусі в селі на Харківщині. Думали, що їдемо на кілька днів, а залишилися в пастці на два з половиною роки,” – розповідає Олена, яка зараз сидить у теплій харківській квартирі, обіймаючи своїх дітей.
Життя під окупацією
Село, в якому вони опинилися, було окуповане російськими військами вже у перші дні війни. Відтоді життя перетворилося на постійну боротьбу за виживання. Школа у селі не працювала, медична допомога була майже недоступною, а зв’язок із рештою України – мінімальним.
“Найстрашніше було, коли діти хворіли. Моєму молодшому лише п’ять, і коли в нього піднялася температура до 39, я думала, що збожеволію від безпорадності. Ліків майже не було, до лікарні не доїхати,” – згадує жінка.
Її діти – 14-річний Максим, 10-річна Софія та 5-річний Тимур – намагалися зберігати бадьорість духу, але війна залишила свій слід на їхній психіці. Максим став замкнутим, Софія почала заїкатися, а малий Тимур боїться гучних звуків.
“Він ніколи не бачив феєрверків, але коли чує гучний звук, одразу падає на підлогу і закриває голову руками. Це страшно бачити,” – каже Олена, витираючи сльози.
Складний шлях до свободи
Процес повернення родини до підконтрольної Україні території був складним і тривалим. Допомогли волонтери та координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. За словами Олени, вона не втрачала надії і постійно шукала шляхи для евакуації.
“Це була справжня спецоперація. Нам довелося чекати кілька місяців, поки з’явиться безпечне вікно для переходу. Я боялася розповідати дітям про плани, щоб вони випадково не проговорилися. Лише за день до виїзду сказала, що завтра поїдемо додому,” – ділиться жінка.
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак нещодавно повідомив, що з початку повномасштабної війни з тимчасово окупованих територій України було повернуто понад 200 дітей. Родина Петренків – одна з багатьох українських сімей, яким вдалося вирватися з окупації.
Повернення до мирного життя
Зараз сім’я проходить реабілітацію, діти адаптуються до мирного життя та готуються до навчання у харківських школах.
“Коли ми перетнули останній блокпост і побачили українських військових, я розплакалася. Діти спочатку не розуміли, що відбувається, а потім Максим сказав: ‘Мамо, ми вже вдома?‘ І тоді ми всі обійнялися і плакали від щастя,” – згадує Олена.
Харківська влада надала родині тимчасове житло та допомогу з оформленням документів. Діти отримали психологічну підтримку і поступово повертаються до нормального життя.
“Мрію, щоб діти знову почали усміхатися. Щоб Софія перестала заїкатися, а Тимур не боявся гучних звуків. Щоб Максим знову почав мріяти про майбутнє. Хочу, щоб вони забули все, що бачили на окупації,” – каже Олена.
Допомога постраждалим родинам
Історія сім’ї Петренків – не поодинокий випадок. У Харківській області все ще залишаються окуповані території, на яких перебувають українські громадяни, зокрема діти.
Керівництво міста зараз створює спеціальну програму реінтеграції для родин, які повертаються з окупації. За словами представників міської влади, таким сім’ям надається першочергова допомога з житлом, працевлаштуванням та освітою для дітей.
Попри всі труднощі, які довелося пережити, Олена дивиться у майбутнє з надією. “Головне, що ми всі живі й разом. Тепер Харків має відбудуватися, і ми будемо частиною цього відродження. Ми вже вдома, і це найголовніше.”
