Уряд нещодавно додав ще 25 категорій товарів до списку обов’язкової локалізації у публічних закупівлях. Здається, ніби звичайна новина, але насправді це може серйозно вплинути на кожного харків’янина – від школяра до пенсіонера.
Що це означає простою мовою? Коли держава закуповує щось за наші податки, тепер 25 нових категорій товарів повинні бути вироблені в Україні. Причому не абияк – із чітко визначеним відсотком локальних компонентів.
Я пам’ятаю, як ще студентом бігав Салтівкою, збираючи коментарі про нові тролейбуси, закуплені для міста. Тоді мало хто задумувався, звідки вони приїхали. А сьогодні це питання стало стратегічним.
Вплив на місцевий бізнес
Поговорив із Максимом Петренком, директором харківського машинобудівного підприємства, який пояснив значення цього рішення: “Ці зміни дають нам шанс. Ми тепер можемо реально конкурувати за державні замовлення. Раніше часто програвали іноземним компаніям, які пропонували дешевший, але не завжди якісний товар”.
Серед нових категорій – обладнання для водоочищення, медичне устаткування, електронні компоненти та багато іншого. Для Харкова з його потужним промисловим потенціалом це може стати новим подихом для місцевих підприємств.
Олена Коваленко, економістка Харківського економічного університету, пояснює: “Локалізація – це не просто про виробництво в Україні. Це про робочі місця, податки, які залишаються тут, і про розвиток технологій. Коли щось виробляється у нас, гроші циркулюють в нашій економіці”.
Практичне застосування нових правил
У мерії Харкова повідомили, що вже планують закупівлі нового обладнання для комунальних підприємств з урахуванням нових вимог. “Ми розглядаємо пропозиції від харківських виробників для оновлення парку спецтехніки”, – зазначив Віктор Сидоренко, заступник міського голови з питань інфраструктури.
Гуляючи вчора проспектом Науки, побачив новий автобус комунального підприємства з наліпкою “Вироблено в Україні“. Зупинився поговорити з водієм Миколою, який працює на маршруті вже 15 років. “За останній рік це вже третій новий автобус на нашому маршруті. Кажуть, харківського виробництва. І знаєте що? Запчастини тепер не треба місяцями чекати з-за кордону”, – посміхнувся чоловік.
Ризики та виклики
Звісно, нова політика має і свої ризики. Експерти попереджають, що не всі українські виробники готові до збільшення обсягів. Дмитро Ковальчук, голова Асоціації промисловців Харківщини, коментує: “Деякі підприємства ще відновлюються після руйнувань. Інші потребують модернізації обладнання. Але це той виклик, який може стимулювати розвиток”.
Також варто розуміти, що локалізація може вплинути на ціни. “Спочатку товари можуть коштувати дорожче, ніж імпортні аналоги. Але з розвитком виробництва ціни стабілізуються, а якість зросте”, – пояснює економістка Коваленко.
Вплив на життя міста
Для пересічних харків’ян це означає, що тролейбуси, автобуси, лавочки в парках, обладнання в лікарнях і школах – все це тепер має більше шансів бути виробленим в Україні, можливо, навіть у нашому місті.
Щоб зрозуміти, як це працює на практиці, я відвідав підприємство “Харків-Електро“, яке виробляє компоненти для міського транспорту. Директор виробництва Павло Мірошниченко провів екскурсію цехами: “Бачите ці плати? Раніше закуповували в Китаї. Тепер самі робимо. І якість краща, бо за неї відповідаємо особисто. Кожен новий тролейбус у місті – частинка нашої праці”.
Терміни впровадження
Нові правила набудуть чинності з 1 листопада 2024 року. До того часу підприємства мають можливість підготуватися до нових умов.
Звісно, виникає питання: чи зможуть українські виробники забезпечити достатню якість? Відповідь на це запитання дав мені Андрій Степаненко, співробітник лабораторії якості при Харківському політехнічному інституті: “Наша задача – допомогти виробникам відповідати міжнародним стандартам. Багато підприємств уже працюють на експорт, тож якість точно не гірша за імпортну”.
Для харків’ян ця новина означає не лише потенційне покращення міської інфраструктури, але й можливість нових робочих місць. А в умовах сьогодення це особливо важливо для нашого міста.
