Учора, 26 червня, Україна провела черговий обмін військовополоненими з Російською Федерацією. Додому повернулися 90 українських воїнів, серед яких — захисники Маріуполя, “Азовсталі”, Чорнобильської АЕС та учасники Харківської контрнаступальної операції.
На летовищі біля Харкова я особисто спостерігала момент, коли наші захисники ступили на рідну землю. Виснажені, але з блиском в очах, вони обіймали побратимів і медиків. Дехто не стримував сліз. Чоловік середнього віку з обличчям, позначеним втомою і випробуваннями, притискав до грудей український прапор, який проніс через весь полон.
“Мене звати Олексій, я з 92-ї бригади. Найперше хочу побачити сина — йому вже 9, я пропустив два його дні народження”, — розповідає мені один із звільнених, опираючись на милиці.
Деталі обміну
За інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, серед звільнених українців — 33 офіцери, 57 рядових та сержантів. Президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні підкреслив: “Цей обмін став результатом наполегливої дипломатичної роботи та залучення міжнародних партнерів”.
Представники Червоного Хреста, які брали участь у процесі обміну, відзначили, що стан здоров’я деяких українських військових викликає серйозне занепокоєння. За словами Марини Лисенко, керівниці харківського медичного центру “Надія”, який приймає звільнених, більшість потребує психологічної реабілітації.
“Майже всі мають проблеми з харчуванням, багато хто втратив до 20 кілограмів ваги. Є випадки обмороження кінцівок, наслідки тортур та відсутності елементарної медичної допомоги”, — пояснила Лисенко.
Історії звільнених
Дмитро Сватковський, боєць 36-ї окремої бригади морської піхоти, провів у полоні 14 місяців. Він розповів нашому виданню: “Найтяжче було витримувати інформаційну ізоляцію. Ми не знали, що відбувається на фронті, чи пам’ятають про нас. Коли в’язниця трусилася від вибухів, ми молилися, щоб це були наші”.
Цей обмін став уже дванадцятим у 2024 році. За даними Координаційного штабу, з початку повномасштабного вторгнення до України повернулися 2 856 людей. Цифра значна, але сотні українських захисників досі залишаються в полоні.
Підтримка звільнених
Харківська волонтерка Олена Іващенко, яка вже третій рік зустрічає звільнених бійців, ділиться своїми враженнями: “Коли я бачу, як вони повертаються, розумію, що це — перемога на ще одному невидимому фронті. І нам треба пам’ятати: за кожним полоненим — родина, яка чекає”.
Для родин звільнених військових організовано спеціальний пункт психологічної підтримки та юридичної допомоги при Харківській обласній військовій адміністрації. Тут консультують з питань оформлення документів, надають інформацію про реабілітаційні програми та матеріальну допомогу.
Захисники “Азовсталі”
Особливо зворушливі історії стосуються захисників “Азовсталі”. Василь, сапер 36-ї бригади, розповів, що під час перебування в полоні познайомився з бійцями з Маріуполя, чиї історії оборони міста надихали всіх.
“Ті хлопці тримаються разом навіть у полоні, підтримують один одного. Вони стали родиною. І коли один із них захворів, всі інші віддавали йому свої ліки”, — розповідає Василь.
Міжнародний аспект
За даними міжнародних правозахисних організацій, умови тримання українських військовополонених часто не відповідають Женевським конвенціям. Правозахисники фіксують численні порушення: від відсутності медичної допомоги до катувань і принижень.
Обмін відбувся за посередництва Об’єднаних Арабських Еміратів, які вже не вперше долучаються до переговорного процесу. За інформацією Міністерства оборони України, в рамках обміну російській стороні передали таку ж кількість військовополонених.
Реакція громади
Для Харкова, міста, яке щодня відчуває подих війни, кожен обмін має особливе значення. На площі Свободи вчора зібралися десятки людей із плакатами “Дякуємо за ваш подвиг” та “Ласкаво просимо додому”. Міський голова Ігор Терехов анонсував, що звільнені захисники та їхні родини отримають всебічну підтримку від місцевої влади.
Волонтерка Марія Рибалко з організації “Повернення” підкреслює: “Важливо, щоб суспільство не забувало про тих, хто ще в полоні. Кожен з нас може долучитися до кампаній на їх підтримку. Це питання має бути на порядку денному міжнародних переговорів постійно”.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими закликає родичів полонених та зниклих безвісти військовослужбовців звертатися на гарячу лінію для отримання актуальної інформації та консультацій.
Повернення кожного українського захисника — це не лише особиста перемога для його родини, але й важливий крок до відновлення справедливості. А ми, харків’яни, продовжуємо вірити і чекати на повернення всіх наших героїв.
