Реальна кількість кримінальних справ проти українського бізнесу в кілька разів більша, ніж показує офіційна статистика. Про це заявив Генеральний прокурор України під час останнього брифінгу щодо стану протидії економічним злочинам.
Мушу сказати, що ця новина не стала несподіванкою для харківських підприємців. За останні півроку до нашої редакції неодноразово зверталися власники малого та середнього бізнесу зі скаргами на необґрунтовані перевірки та відкриття кримінальних проваджень.
Свідчення підприємців
“Ми відкрили невеликий кав’ярню на Сумській три роки тому. Пережили карантин, працювали під обстрілами, а тепер постійно перевіряють то податкова, то пожежники, то ще хтось. Місяць тому дізналися, що проти нас відкрили кримінальне провадження за якісь нібито податкові порушення”, — розповідає Олена Грицай, власниця мережі харківських кав’ярень.
За словами Генпрокурора, статистика не враховує багато справ, які “зависають” на етапі досудового розслідування або ж формально класифікуються не як економічні злочини. Саме такі випадки стають інструментом тиску на підприємців.
Ярослав Ковтун, голова Харківської спілки підприємців, підтверджує цю тенденцію: “Зараз ми бачимо, що силовики часто відкривають справи за статтями, які формально не вважаються економічними. Наприклад, звинувачення у підробці документів або шахрайстві. Це дозволяє їм не потрапляти до статистики тиску на бізнес”.
Ситуація в ІТ-секторі
Особливе занепокоєння викликає ситуація з ІТ-сектором, який є одним із драйверів харківської економіки. За останні шість місяців у нашому місті було щонайменше п’ять гучних випадків обшуків у офісах ІТ-компаній.
“Тільки завдяки швидкій реакції адвокатів та бізнес-асоціацій нам вдалося зупинити цей беззаконний тиск. Але факт залишається фактом — правоохоронці прийшли з обшуками на підставі абсурдних звинувачень”, — коментує Михайло Федорук, співзасновник харківського технологічного хабу.
Регіональні особливості тиску
Генпрокурор також зазначив, що найбільше від неправомірного тиску страждають підприємства у східних та південних областях. Це, на жаль, підтверджує і наш досвід у Харкові. Представники бізнесу пов’язують це з тим, що через близькість до зони бойових дій перевіряючі часто маскують свої дії під заходи безпеки.
“Маски-шоу” як форма тиску
Окремою проблемою є так звані “маски-шоу”, коли до офісу приходять правоохоронці в масках та з автоматами, що паралізує роботу підприємства на кілька днів, навіть якщо обшук не дав результатів.
“Минулого місяця до нас прийшли з обшуком. Повний склад СБУ, прокуратура, всі в масках. Забрали техніку, документи. Працівники в шоці, клієнти відмовляються від співпраці. Через два тижні все повернули, вибачились. А репутаційні втрати хто компенсує?” — ділиться болючим досвідом Валерій Кравченко, власник логістичної компанії.
Вплив на малий бізнес
Особливо важко зараз малому бізнесу, який не має ресурсів для ефективного юридичного захисту. Зі слів Генпрокурора, в його відомстві створена спеціальна група для аналізу кримінальних справ проти бізнесу та виявлення зловживань з боку правоохоронців.
Експерти харківського Центру економічної стратегії наголошують, що безпідставний тиск на бізнес підриває економічне відновлення України. За їхніми підрахунками, кожна п’ята компанія в Харківській області стикалася з тією чи іншою формою неправомірного втручання правоохоронців у свою діяльність.
Позитивні зрушення
Попри ці тривожні тенденції, є і позитивні зрушення. Генпрокурор повідомив про створення спеціальної “гарячої лінії” для підприємців, а також про плани перегляду ряду кримінальних справ у найближчі місяці.
“Ми бачимо певну готовність до діалогу з боку нового керівництва прокуратури. Сподіваємось, що заяви перетворяться на реальні дії”, — зазначає Ірина Верещук, голова комітету з правових питань Харківської торгово-промислової палати.
Наша редакція продовжить моніторити ситуацію з тиском на бізнес у Харкові та області. Якщо ви зіткнулися з необґрунтованими кримінальними справами чи перевірками — звертайтеся до Kharkivnews.today. Разом ми зможемо привернути увагу до цієї проблеми та допомогти підприємцям захистити свої права.
