Сьогодні вранці харків’яни знову прокинулись під звуки сирен повітряної тривоги. Причина вже традиційна – зліт російських винищувачів МіГ-31К, носіїв гіперзвукових ракет “Кинджал”. За даними Повітряних сил ЗСУ, цього тижня подібні тривоги оголошувались у більшості областей України щонайменше тричі.
Як мешканець Салтівки, я вже звик прокидатись від гулу сирен. Спостерігаю, як мої сусіди з різною швидкістю реагують на тривогу – хтось миттєво спускається у підвал, хтось продовжує збиратись на роботу, а дехто навіть не прокидається. Така різна реакція стала звичною картиною нашого міста.
“Коли чую про зліт МіГ-31К, одразу розумію – тривога буде довгою“, – ділиться Марина Петренко, вчителька з Холодної Гори. “Ми вже майже рефлекторно збираємо ‘тривожні валізки’ та йдемо в укриття, особливо якщо діти вдома”.
Чому МіГ-31К викликає особливе занепокоєння
За інформацією від військових експертів, МіГ-31К – це модернізована версія радянського перехоплювача, пристосована для несення гіперзвукових ракет “Кинджал”. Особливість цієї зброї – висока швидкість та маневреність, що ускладнює її перехоплення системами ППО.
“МіГ-31К із базуванням у Мурманську чи Нижньому Новгороді здатний атакувати цілі практично в будь-якій точці України без заходу в наш повітряний простір”, – пояснює Олексій Коваленко, військовий аналітик з Харкова. “Сама ракета летить на гіперзвуковій швидкості, що суттєво зменшує час на реагування”.
За даними Повітряних сил, протягом вересня-жовтня кількість вильотів МіГ-31К збільшилась на 40% порівняно з літніми місяцями. Це створює додаткове психологічне напруження для цивільного населення, яке змушене проводити в укриттях інколи по 3-4 години.
Як харків’яни адаптуються
“У нашому офісі облаштували два підвальні приміщення – одне для робочих зустрічей під час тривог, інше для відпочинку”, – розповідає Сергій Лисенко, власник IT-компанії з Держпрому. “Продуктивність, звісно, падає, але ми навчились працювати навіть у таких умовах”.
У Харківському національному університеті, як повідомила прес-служба закладу, облаштували укриття з можливістю проведення онлайн-занять. У деяких школах міста запровадили спеціальний “тривожний розклад” – скорочені уроки, які можна швидко перевести в онлайн-режим.
Для харківських підприємців ці постійні тривоги створюють серйозні виклики. “Кожна тривога – це втрачений час і гроші”, – пояснює Ірина Гаврилюк, власниця кав’ярні на Пушкінській. “Ми встановили генератор, провели інтернет у підвал, але відвідувачі все одно часто йдуть, щойно лунає сирена”.
Прогнози та рекомендації
Експерти з безпеки рекомендують харків’янам серйозно ставитись до повітряних тривог, особливо пов’язаних із вильотами МіГ-31К.
“Краще перечекати в укритті, ніж ризикувати“, – наголошує Максим Ткаченко, співробітник міського відділу надзвичайних ситуацій. “Особливо це стосується районів поблизу критичної інфраструктури та військових об’єктів”.
За неофіційними даними від джерел у військових колах, загроза використання “Кинджалів” залишатиметься актуальною протягом усього осінньо-зимового періоду, особливо під час атак на енергетичну інфраструктуру.
Міська влада Харкова продовжує роботу над розширенням мережі укриттів. “Зараз у місті налічується понад 600 доступних укриттів, але цього все ще недостатньо”, – зазначає представник міської адміністрації. “До кінця року планується відкрити ще близько 50 об’єктів, переважно в густонаселених районах”.
Для харків’ян ці повітряні тривоги стали частиною буденності, але за адаптацією приховується постійна напруга. Як сказала мені сусідка Олена, вчора повертаючись з укриття: “Ми навчились жити з цим, але це не означає, що нам це подобається. Кожна тривога – це нагадування, що війна поруч”.
