Президент Володимир Зеленський під час щорічного звернення до Верховної Ради оприлюднив оновлені дані щодо звільнення українських полонених з російського полону. За його словами, з початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути додому 5857 громадян.
“Кожен з цих людей – це ціла історія мужності та незламності. Звільнення наших полонених залишається одним із найвищих пріоритетів держави”, – підкреслив глава держави.
Останні обміни полоненими
Як повідомила наша редакція Kharkivnews.today, останній масштабний обмін відбувся минулого тижня, коли додому повернулися 103 українці, серед яких були військові ЗСУ, Національної гвардії, прикордонники та цивільні особи.
Олександр Ковальчук, харківський військовий, який провів у полоні 11 місяців, розповів нашій журналістці про жахливі умови утримання.
“Найважче було не знати, що відбувається вдома, чи живі рідні. Я тримався думкою про Харків, про наші вулиці, про людей. Це давало сили”, – поділився Олександр.
Координація зусиль з визволення
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, значну роль у звільненні українців відіграють міжнародні партнери та організації, зокрема Міжнародний комітет Червоного Хреста та ООН.
“Процес обміну надзвичайно складний і часто тривалий. Кожен випадок – це результат багатьох місяців переговорів та дипломатичних зусиль”, – пояснила Тетяна Василенко, представниця Координаційного штабу.
Допомога звільненим харків’янам
Примітно, що серед звільнених цього року є чимало харків’ян. Вони розповідають про підтримку, яку отримують після повернення: психологічну, медичну та соціальну допомогу.
“Наше місто об’єдналося, щоб допомогти тим, хто повернувся з полону. Від лікарень до волонтерських ініціатив – усі докладають зусиль, щоб ці люди могли повернутися до нормального життя”, – розповіла Марина Кравченко, керівниця громадської організації “Підтримка звільнених”.
Реабілітаційний центр у Харкові
У Харкові працює спеціальний реабілітаційний центр для колишніх полонених, де надають комплексну допомогу. Психологи центру відзначають, що процес відновлення може тривати роками, і кожен випадок потребує індивідуального підходу.
“Найголовніше – не залишати цих людей наодинці з їхнім досвідом. Суспільство має розуміти, через що вони пройшли, і бути готовим підтримати”, – наголошує Віктор Степаненко, психолог центру.
Подальші кроки та надії
За словами президента, робота зі звільнення українських полонених триватиме, доки всі громадяни не повернуться додому. Зеленський також зазначив, що обміни стали можливими завдяки тиску міжнародної спільноти на Росію.
Тим часом родини тих, хто все ще перебуває в полоні, продовжують боротьбу за своїх близьких. У Харкові щотижня проходять зустрічі групи підтримки для таких сімей.
“Ми тримаємося разом. Кожне повідомлення про новий обмін дає нам надію, що наступного разу повернеться саме наш рідний”, – ділиться Наталія Петренко, дружина полоненого харківського захисника.
Політичний вимір обмінів
Експерти зазначають, що звільнення полонених має не лише гуманітарний, але й політичний вимір. Успішні обміни демонструють здатність України захищати інтереси своїх громадян навіть у найскладніших умовах.
Як зазначив під час свого виступу президент Зеленський, українська сторона робить все можливе, щоб прискорити процес звільнення всіх полонених. “Ми не забули жодного українця. Боротьба за кожного триває щодня“, – підсумував він.
