Харків вже давно на передовій технологічних інновацій у сфері безпеки. Саме тут, за кілька кілометрів від російського кордону, гостро відчуваються потреби у сучасних засобах захисту. Президент Зеленський нещодавно оголосив амбітну мету — досягти виробництва 1000 дронів-перехоплювачів щодня, щоб протистояти зростаючим атакам з боку Росії. Для нас, харків’ян, це не просто цифри, а питання щоденної безпеки.
«Росія використовує проти нас сотні ударних безпілотників щотижня. Відповідь має бути адекватною», — зазначив президент під час відвідування одного з виробничих об’єктів. Мені вдалося поспілкуватися з працівниками харківського підприємства «Інтех», які вже зараз працюють над збільшенням виробництва перехоплювачів.
Виробництво дронів-перехоплювачів
«Ми фактично перебудували весь виробничий процес за останні півроку. Те, що раніше займало тиждень, зараз робимо за день. І це ще не межа», — розповів Андрій Павлюк, керівник технологічного відділу. Його руки в мастилі, обличчя втомлене, але в очах — рішучість.
На Салтівці, де я виріс, тепер розташована одна з невеликих майстерень, де збирають компоненти для дронів. Зовні — звичайна п’ятиповерхівка, всередині — робота кипить цілодобово. Люди різного віку — від студентів до пенсіонерів — долучаються до виробництва. Це ті, хто ще рік тому займався зовсім іншими справами.
Юрій Степанович, колишній інженер заводу «Турбоатом», а тепер консультант з електроніки в майстерні, ділиться: «Мені 68 років, думав вже на пенсії відпочивати. Але як можна сидіти вдома, коли твої знання потрібні зараз як ніколи? Перший дрон збирав майже добу. Зараз на один витрачаю три години».
Ефективність та економіка
Міністерство оборони підтверджує, що українські дрони-перехоплювачі вже довели свою ефективність. За офіційними даними, вони збивають до 70% ворожих безпілотників, що значно дешевше, ніж використання традиційних засобів ППО.
«Економіка війни вимагає асиметричних рішень. Один наш перехоплювач коштує в десятки разів менше, ніж ракета ППО, а результат часто однаковий», — пояснює Максим Бережний, експерт з питань безпеки.
Освіта та підготовка фахівців
У харківському університеті радіоелектроніки створено спеціальний курс з розробки дронів. Студенти проходять прискорену програму і вже за кілька місяців долучаються до реального виробництва. Як розповіла декан факультету комп’ютерних наук Ірина Костенко, конкурс на цю програму — 12 осіб на місце.
«Більшість наших випускників залишаються в Україні, хоча мають пропозиції з-за кордону. Вони розуміють, що їхні знання потрібні тут і зараз», — говорить вона.
Виклики та проблеми
Проблеми, звісно, є. Виробникам бракує компонентів, особливо мікрочіпів та акумуляторів підвищеної ємності. Волонтери організували міжнародну мережу постачання, але цього недостатньо для досягнення мети в 1000 дронів щодня.
Олег Романчук, засновник волонтерської організації «Крила» розповідає: «Ми відправляємо запити партнерам у Польщі, Чехії, навіть у Південній Кореї. Часом чекаємо тижнями. Але коли бачиш результат роботи перехоплювачів, розумієш — варто продовжувати».
Підготовка операторів
На Північній Салтівці нещодавно відкрили ще один навчальний центр, де готують операторів дронів-перехоплювачів. За словами інструктора Віталія Кравченка, за два тижні інтенсивного курсу можна підготувати оператора базового рівня.
«Наші учні — від айтішників до водіїв тролейбусів. Головне — просторове мислення та швидка реакція. Решту можна натренувати», — пояснює він.
Технологічні інновації
Харківські розробники створили власний програмний комплекс, який дозволяє одному оператору керувати одразу трьома-чотирма перехоплювачами. Це значно підвищує ефективність роботи системи.
«Софт постійно вдосконалюємо. Щотижня випускаємо оновлення», — розповідає Марина Зінченко, керівниця команди програмістів. «Нещодавно додали функцію автоматичного повернення дрона після перехоплення цілі. Це дозволяє використовувати апарати повторно».
Перспективи досягнення мети
Ціль у 1000 дронів-перехоплювачів щодня — надзвичайно амбітна. За оцінками експертів, зараз Україна виробляє близько 200-300 таких апаратів щоденно. Але темпи зростають.
«Ще півроку тому ми говорили про десятки. Зараз — про сотні. Тисяча — цілком реальна мета на найближчі місяці», — впевнений Антон Геращенко, колишній заступник міністра внутрішніх справ.
Для харків’ян це питання не просто статистики. Кожен збитий ворожий дрон — це потенційно врятовані життя, збережена інфраструктура. І поки великі заводи нарощують виробництво, у маленьких майстернях Салтівки, Олексіївки та Нових Будинків місцеві умільці роблять свій внесок у спільну справу.
«Ми тут усі — одна велика родина. І працюємо заради спокою наших справжніх родин», — каже Наталія, волонтерка з Південної Салтівки, яка допомагає з логістикою компонентів.
Кожного дня, проїжджаючи повз ці непримітні будівлі, я розумію — за їхніми стінами кується наша безпека. І мета в 1000 дронів щодня — це не просто число. Це новий стандарт, який має стати реальністю для України 2024 року.
