Минулого тижня Верховна Рада підтримала рішення про вихід України з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Це викликало бурхливу реакцію як всередині країни, так і на міжнародній арені. Що це означає для звичайних харків’ян та фронтових територій нашої області? Спробуємо розібратися без зайвих емоцій.
Як журналіст, який щодня спілкується з військовими та мешканцями прикордоння, я бачу, що це рішення має дві сторони медалі. І кожна з них безпосередньо впливає на нашу безпеку.
Погляд військових
“Це питання життя наших військових і цивільних. Ми не можемо дозволити собі воювати з зав’язаними руками, коли ворог використовує всі доступні засоби”, – розповів мені Максим, командир інженерного підрозділу, який забезпечує захист позицій біля Вовчанська.
За даними Міністерства оборони, Росія з початку повномасштабного вторгнення застосувала понад мільйон мін різних типів, серед яких значна частина – саме протипіхотні. І при цьому, Росія ніколи не підписувала Оттавську конвенцію.
Хмельницький Олександр, експерт з безпеки, пояснює: “Оттавська конвенція була створена для мирного часу. Це як правила боксу. Але коли на тебе напали на вулиці з ножем, дотримуватися правил боксу – самогубство“.
Міжнародна реакція
Проте міжнародні правозахисні організації б’ють на сполох. “Це відступ від гуманітарних принципів, які Україна захищала роками”, – зазначив представник Human Rights Watch у своїй офіційній заяві.
Ситуація у Харківській області
Для нас, харків’ян, питання мін – не теоретичне. Після відступу російських військ навесні 2022 року, наші сапери знешкодили тисячі вибухонебезпечних предметів у Харківській області. І ця робота триває досі.
“Щодня ми отримуємо десятки повідомлень про виявлені міни та снаряди. За два роки наша команда знешкодила понад 5000 вибухонебезпечних предметів тільки в північних районах області“, – розповів Валерій Петренко, керівник групи саперів ДСНС.
Стратегічне значення рішення
Військові експерти переконані: вихід з конвенції – це насамперед сигнал Росії та спроба вирівняти умови ведення бойових дій.
“Ми не збираємося засипати наші поля мінами. Але тепер маємо право встановлювати керовані міни для захисту позицій та критичної інфраструктури”, – пояснює Віталій Кравченко, військовий аналітик.
Цікаво, що більшість країн, які мають спільний кордон з Росією, не підписали Оттавську конвенцію. Фінляндія, яка має другий за довжиною кордон з РФ після України, приєдналася до конвенції лише у 2012 році, після десятиліть роздумів.
Наслідки для жителів прикордоння
Для харків’ян, особливо тих, хто живе у прикордонних районах, вихід з конвенції може означати посилення захисту населених пунктів від раптових проривів диверсійних груп. Але одночасно – потенційну небезпеку на десятиліття після закінчення війни.
“Нам доведеться розробити дуже чіткі карти мінувань, щоб після перемоги швидко очистити території. Це величезна відповідальність“, – наголошує Тарас Волошин, голова волонтерської організації “Безпечна Слобожанщина”.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов під час брифінгу підкреслив: “Рішення дозволить нашим захисникам ефективніше боронити північні кордони області. Але це не означає, що міни з’являться в населених пунктах. Безпека цивільних – пріоритет”.
Реакція європейських партнерів
Європейський Союз висловив “глибоке занепокоєння” рішенням України. Проте представники країн Балтії та Польщі зайняли більш розуміючу позицію.
“Коли ви захищаєте своє існування, неможливо грати за правилами, яких не дотримується агресор”, – заявив міністр оборони Литви.
Практичні наслідки
Для пересічних харків’ян важливо розуміти: це рішення не призведе до негайних змін у їхньому повсякденному житті. Але в довгостроковій перспективі може суттєво вплинути на стратегію оборони наших східних кордонів.
Як повідомив Генштаб ЗСУ, всі заходи з використання протипіхотних мін будуть строго регламентовані, а їхнє застосування можливе лише за спеціальним дозволом вищого командування.
Експертна оцінка
Військові експерти сходяться на думці, що протипіхотні міни найефективніші саме в оборонній війні. І саме Україна сьогодні веде оборонну війну проти значно численнішого ворога.
“Залізний аргумент – порівняння втрат. Одна міна коштує близько 50 доларів, а підготовка одного піхотинця – десятки тисяч. Не кажучи вже про ціну людського життя“, – пояснює Олексій Мельник, експерт Центру безпекових досліджень.
Висновки
Незалежно від ставлення до цього рішення, очевидно одне: в умовах екзистенційної загрози Україна змушена використовувати всі доступні засоби для захисту своїх громадян та територій. І поки Росія не дотримується міжнародних конвенцій, дотримання їх Україною створює смертельно небезпечний дисбаланс.
Для нас, мешканців Харківщини, питання ефективної оборони – не абстракція, а щоденна необхідність. І хоча рішення про вихід з Оттавської конвенції неоднозначне, воно може стати одним із факторів, які наблизять довгоочікуваний мир на наших кордонах.
