Від початку повномасштабного вторгнення кількість зафіксованих випадків застосування касетних боєприпасів на території України досягла майже 6 тисяч. Ця жахлива статистика не просто цифри – за кожним таким ударом стоять зруйновані людські долі, пошкоджена інфраструктура та довгострокова небезпека для мирних жителів.
Свідчення місцевих жителів
Нещодавно мені довелося відвідати околиці Північної Салтівки, де місцеві мешканці досі знаходять нерозірвані елементи касетних боєприпасів. “Мій син минулого тижня знайшов у кущах біля дитячого майданчика дивний металевий предмет. Добре, що він не став його чіпати і одразу покликав мене“, – розповіла Марина Степанівна, жителька багатоповерхівки на вулиці Гвардійців Широнінців.
Географія застосування
За даними Міністерства оборони України, російські війська використовують касетні боєприпаси практично по всій лінії фронту, а також для обстрілів цивільної інфраструктури у прикордонних регіонах. Найбільше від таких ударів потерпають Харківська, Донецька, Запорізька, Херсонська та Сумська області.
Особливості касетних боєприпасів
“Особливість касетних боєприпасів у тому, що вони розкриваються в повітрі та розкидають десятки чи навіть сотні менших вибухових елементів на значній території. Частина з них не вибухає одразу і перетворюється на міни уповільненої дії“, – пояснює Олег Крамаренко, керівник групи розмінування ДСНС у Харківській області.
За його словами, саме нерозірвані елементи становлять найбільшу небезпеку для цивільного населення. Вони можуть залишатися активними протягом багатьох років після закінчення бойових дій. У Харківській області сапери щодня знаходять і знешкоджують десятки таких боєприпасів.
Наслідки для цивільного населення
Представник Харківської обласної військової адміністрації повідомив, що за минулий місяць внаслідок підривів на касетних боєприпасах постраждало 12 цивільних осіб, двоє з яких загинули. Постраждалі – переважно фермери та місцеві мешканці, які поверталися до своїх домівок після деокупації територій.
“Я працюю на полях під Чугуєвом. Нам доводиться бути дуже обережними, особливо після дощів, коли нерозірвані боєприпаси може вимити на поверхню”, – ділиться фермер Петро Коваленко. – “Це схоже на російську рулетку – ніколи не знаєш, де причаїлася смерть“.
Міжнародне право
Міжнародні організації постійно наголошують, що використання касетних боєприпасів у населених пунктах суперечить нормам міжнародного гуманітарного права. Конвенція про касетні боєприпаси, прийнята у 2008 році, забороняє їх використання, виробництво та зберігання. Проте Росія, як і США, Китай та деякі інші країни, не підписала цей документ.
Представник української делегації в ООН під час останнього засідання Ради Безпеки заявив: “Росія системно використовує заборонені види озброєнь, щоб максимізувати страждання цивільного населення. Це частина їхньої стратегії терору“.
Масштаби використання
Особливо вражають масштаби використання цієї зброї. За даними українських та міжнародних спостерігачів, з лютого 2022 року зафіксовано близько 5800 випадків застосування касетних боєприпасів різних типів. Найчастіше використовуються реактивні системи залпового вогню “Ураган” та “Смерч”, оснащені касетними боєголовками.
Довгострокові наслідки
Наслідки такого масового використання заборонених боєприпасів будуть відчуватися ще довгі роки. За оцінками експертів з розмінування, повне очищення території України від вибухонебезпечних предметів, включаючи нерозірвані елементи касетних боєприпасів, може зайняти від 5 до 10 років після закінчення активних бойових дій.
“Навіть після офіційного завершення війни ці боєприпаси продовжуватимуть вбивати“, – підкреслює Микола Бережний, керівник харківського осередку організації “Безпека життя”.
Міжнародна допомога
Тим часом, міжнародні партнери надають Україні допомогу в розмінуванні територій. Декілька країн, включаючи Велику Британію, Німеччину та Канаду, відправили спеціальне обладнання та експертів для навчання українських саперів.
Свідчення очевидців
Харків’яни, які пережили обстріли, розповідають про характерний звук касетних боєприпасів. “Спочатку чуєш один вибух, а потім серію менших, як феєрверк. Тільки цей “феєрверк” несе смерть“, – згадує Олена, жителька Північної Салтівки.
Інформаційні кампанії
Поки міжнародна спільнота продовжує обговорення та засудження, українці щодня стикаються з реальною загрозою. Інформаційні кампанії про небезпеку вибухонебезпечних предметів проводяться у школах, громадських місцях та через засоби масової інформації.
“Найголовніше – донести до кожного, особливо до дітей, що будь-який підозрілий предмет може бути смертельно небезпечним“, – наголошує Світлана Гаврилюк, вчителька однієї з харківських шкіл, яка проводить уроки мінної безпеки для своїх учнів.
І поки світ обговорює правові аспекти та дипломатичні наслідки, на вулицях українських міст і сіл люди продовжують жити з постійним відчуттям небезпеки під ногами. Статистика в майже 6 тисяч випадків застосування касетних боєприпасів – це не просто цифра для звітів. Це тисячі потенційних трагедій, які можуть статися будь-якої миті.
